У селі Яришівка Вінницького району Олександр Видавський створив у своїй хаті музей української культури. Зібрав 325 хусток, 240 глиняних глечиків та понад 270 вишитих рушників. Чоловік придбав хату, якій майже 150 років, і захотів її зберегти в автентичному стані. Там він зробив косметичний ремонт, перекрив дах.
Суспільному розповів, що експонати для свого музею збирає вже 4 роки, а українською культурою цікавився завжди.
"Я приходив додому, я кожну ниточку перебирав, відчував, що туди душу вкладено в цей виріб. Кожну річ я знаю, де вона має стояти, полички, я тепер зупинитися не можу, я дарую речам друге життя".
За професією Олександр — ландшафтний дизайнер. Спершу експонати в музей він купував за власні гроші. Згодом рушники та глечики почали приносити друзі та знайомі. В експозиції має й вишиті сорочки та сукні, яким понад 100 років.
"Кожна квітка символізує свято. Ця "рубаха" була повсякденною. Тут мало квітів. Це томашпільська культура, їй 180 років. Це такий колорит, кожна річ дає мені таку енергію", — сказав Олександр Видавський.
Окрему кімнату Олександр відвів під виставку вишитих картин, яких має 18. Найстарішій, 140 років. Є у колекції й тарілки ручного розпису.
А в приміщенні, де раніше була стайня, тепер глиняні глечики. Олександр побілив стіни, підбив стелю, встановив полиці.
"Тут є горнята, глечики, казани, є горнята-близнята. Дружина готувала чоловіку й несла на поле у них. Кожен глечик, якщо взяти, має запах пряженого молока. Наскільки тоді хороше було молоко".
Серед експонатів є ткацький верстат, якому 100 років, деревʼяні ночви, в яких в давнину замішували тісто на Великдень, маслобійка та столярне приладдя.
"Найстаріша річ — це решето. Воно зроблене з сечового міхура вола. Цвяхом проколене. Йому років 150".
Олександр розповів, що у будинку-музеї відвідувачів приймати не буде. Сільську хату хоче зробити етнотворчим осередком.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
