Вінничанин Юрій Охримчук, який до початку повномасштабного вторгнення Росії був стюардом швидкісного поїзда "Інтерсіті", нині служить у розвідувальному батальйоні Збройних Сил України. Про свій шлях від цивільного життя до військової служби розповів Суспільному.
Юрій розпочав свою військову кар'єру під час антитерористичної операції (АТО) в Маріуполі у 2015 році, перебуваючи у складі 56-ї мотопіхотної бригади. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні він приєднався до розвідувального батальйону.
"24 лютого в п'ятій годині ранку подзвонив мій товариш "Халк", і каже, що бомблять Київ. Я прийшов у розвідувальний батальйон і виконую в ньому завдання. Якщо взяти спочатку, то був в складі групи, рота спеціальної розвідки. Різні завдання були на неї покладені. Займали спостережні пункти, потім уже заводили піхоту на позиції, ну і приймали безпосередньо також участь у звільненні населених пунктів", — розповів військовий.
Наразі Юрій Охримчук виконує завдання як оператор БПЛА.
Протягом повномасштабного вторгнення Юрій побував на різних напрямках фронту: Миколаївська, Херсонська, Донецька, Луганська та Харківська області. Однією з найзначніших операцій була звільнення Херсона.
"Це було 9 листопада. Слідкували за ворогом і знали про те, що він готує свої позиції, щоб покинути і втекти. І тоді прийняли рішення про те, що потрібно його доганяти, перевіряти і зачищувати територію після нього. 15 кілометрів пройшли пішком за ворогом. Всі окопи були голі, нікого не було, нікого не знайшли, тільки речі, які вони не позабирали. Населений пункт біля Снігурівки, ми зайшли і потім уже ввечері ми зустріли мешканців того села і там бабуся бігла, спочатку вона не повірила, що це Збройні Сили України, потім сльози, потім радість", — поділився спогадами про звільнення Херсону військовий.
Також юрій нагадав, що в одному з своїх дописів в соцмережах написав, що звільнення Херсона, так, і наступальна операція на Херсонщині, це було силове примушення до капітуляції росіян шляхом втечі, і що за цей відступ полягло дуже багато українських захисників.
"Сюди зайшло, якщо не помиляюся, близько 50 або 70 тисяч військ росіян, а змогло вийти всього-навсього 20-30. А за те, що полягло, дійсно були втрати у нас, тому що три напрямки були, які були стикові такі, де велися потужні бойові дії. Це на Херсонщині славетний ліс, через який там просто все проходило. Якщо сказати так, то там і полягло дуже багато хлопців в тому лісі", — зазначив Юрій.
Також Юрій поділився про найважчий бій, який йому вдалося пережити.
На Херсонщині, на одному із островів, хотіли позиції забрати у росіян. І тоді у нашого підрозділу були, мабуть, найбільші втрати за весь період, мабуть, повномасштабного вторгнення. На жаль, тоді втратив дуже багато своїх товаришів, найкращих – це Крава і Сармат. Росіяни були в обороні, і вони були підготовлені до цієї операції. Чекали наших, будемо так казати. Ну і натрапили на засідку. Ну і, на жаль, понесли втрати", — додав Юрій.
За успішне виконання завдань та проявлену мужність Юрій Охримчук був нагороджений головнокомандувачем Збройних Сил України нагрудним знаком "Золотий Хрест". Як він пояснює, ця нагорода є визнанням усіх його операцій, особливо за вивезення трофейної техніки з поля бою — успішне керування БМД-2, яке вдалося завезти з території бойових дій і забезпечити його працездатність.
"Це була наступальна операція наших сил. Змогли відбити територію певну, це було на Херсонщині, такий населений пункт, як Сухий Ставок. Зайшли наші підрозділи і дивимось, стоїть БМД-2 без гусеніці. Спочатку була ідея її знищити, так як тоді ворог був за три кілометри, може навіть і менше було. Тому не знали, чи ми закріпимося на цій території чи ні, але все ж таки нам вдалося закріпитися на ній. З першого разу, звісно, не вдалося її забрати. Я сказав своєму командиру, що зможу її вивезти звідси, тільки якщо він дасть на це добро. Він трошки був не в захваті, але потім каже, що якщо заберу, тоді питань немає. Я вже підготовлений, приїхав на наступний раз, вже взяв заряджені акумулятори. Спробували завести і вона завелася. Вдалося все ж таки виїхати", — поділився військовий.
Юрій активно працює з безпілотними літальними апаратами, зокрема з Mavic. Ці дрони допомагають у спостереженні та знищенні ворога, забезпечуючи безпеку для піхоти. Юрій зазначає, що використання дронів є важливою частиною сучасної війни, і їхній ефективний застосунок може суттєво змінити хід бойових дій.
"В умілих руках він буде працювати довго. Все залежить від сукупності факторів, які впливають на цей дрон. Перше, це вміння керувати ним. Друге, це засоби РЕБ, які працюють на нього. Ну, а також ворожа піхота. Ну, і також своя піхота. По нашій роботі, бувало таке, що один дрон в місяць втрачали, а бувало таке, що кожен день втрачали по одному мавіку. Тобто різні варіанти, різні задачі є, які потрібно виконати. Наприклад, якщо йде ворожий наступ, то в тебе вже немає різниці, скільки ти втратиш мавіків. Тобі головне зберегти життя своїх побратимів, яких ти прикриваєш з гори", — підкреслив оператор БПЛА Юрій Охримчук.
Крім бойових завдання Юрій активно веде соцмережі та публікує різноманітні відео з повсякденного життя.
"Перш за все — це показати свідомим і несвідомим людям, які ще залишились у нас в країні, щоб вони побачили на власні очі, що не все так погано на війні, як вони собі вигадують. Якщо взяти з іншої точки зору, то, в принципі, це залучення нових друзів, інвесторів, волонтерів, які допомагають, наприклад, закуповувати техніку", — пояснив військовий.
Одне з таких відео, де Юрій пошепки вітає свою донечку з днем народження.
"Це перший день народження, який я пропустив донечки, на жаль. Зробив приємно через відео привітання. Моя родина була в Польщі на той момент, святкувала день народження, і я відправив їм привітання", — поділився спогадами боєць.
Юрій Охримчук бачить перемогу України в досягненні кордонів 1991 року, звільненні всіх втрачених територій і знищенні якомога більшої кількості російських військ. Він також мріє про те, щоб перемогу зустріти разом з родиною, зібрати їх в Україні та відвідати Крим.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
