"Все, що пам'ятаю: повипльовував зуби й осліп" — історія ветерана російсько-української війни з Вінниччини

"Все, що пам'ятаю: повипльовував зуби й осліп" — історія ветерана російсько-української війни з Вінниччини

Ветеран російсько-української війни 39-річний Максим Чаньківський з міста Бар на Вінниччині мріє про біонічну руку, щоб не бути тягарем для дітей. Чоловік вступив у лави ЗСУ у квітні 2022, служив сапером у складі 36 бригади 501 окремого батальйону морської піхоти.

Він розміновував і заміновував українські землі на Донеччині, Миколаївщині та Запоріжжі. Коли ЗСУ вибили росіян на одному з напрямків, підірвався на протипіхотній міні. Тоді ж втратив зір, а лікарям довелося ампутувати йому ногу й руку. Свою історію Максим Чаньківський розповів Суспільному.

Кілька місяців був у комі

Поранення Максим Чаньківський отримав наприкінці червня 2023 року, коли побратими вибили росіян на одному з напрямків. Тоді підірвався на протипіхотній російській міні "МОН-50", розліт осколків якої — 50 на 50 метрів.

аходили на їхні позиції. Я, як сапер, зі своєю групою, і розвідка, які з нами йшли на зачистку. Попався з однією міною — "МОН- 50". Хто розуміє, вона ставиться і розкидає свої розтяжки. Я три розтяжки зрізав, а останню — четверту, коли зрізав, рука чи кусачки зіскочили і все. Все, що пам'ятаю: повипльовував зуби й осліп", — згадує Максим Чаньківський.
Казав: "Пустіть, я ще тут міну знешкоджу", — але це був шок. Так мені мої побратими переказували. Прийшов у себе і думав, що руки, ноги у мене є, поки не побачив, що нема. Мені ніхто не говорив, думав, що все ок. Дізнався у Львові — місяці через два з половиною.
"Все, що пам'ятаю: повипльовував зуби й осліп" — історія ветеран російсько-української війни
Ветеран російсько-української війни 39-річний Максим Чаньківський. Суспільне Вінниця

Понад два місяці Максим був у комі. Йому ампутували дві кінцівки — ногу і руку. На іншій руці — три пальці.

"Він був як зомбі: весь у зеленці, уламках, нога перемотана, вся у крові. Страшне видовище. Головне, що живий, неважливо у якому стані, як виглядав", — згадав син Максима, Степан Чаньківський.

Завдяки пересадці сітківки ока ветеран частково повернув зір.

"Врятували, Слава Богу, трохи зір, бо взагалі нічого не бачив. Щоб ви розуміли, верхні букви в окуліста бачу, а праве око маю ще видалити", — каже ветеран.
"Все, що пам'ятаю: повипльовував зуби й осліп" — історія ветеран російсько-української війни
Ветеран російсько-української війни 39-річний Максим Чаньківський разом із сином. Суспільне Вінниця

Дружина померла раптово — стало серце

Увесь час, зокрема й на реабілітації, із Максимом Чаньківським поруч була його дружина Марина. Коли повернулися додому, кохана раптово померла. Тепер про сина і доньку — 11-річного Степана й 15-річну Мартіну, мусить піклуватися сам.

оя дружина їздила зі мною по усіх госпіталях, центрах. Померла раптово — стало серце. Сказали, що "серцева недостатність", їй було 40 років. Вісімнадцять років щасливо прожили у шлюбі. Дуже мабуть за цей час нервувала, тому і серце не витримало. Вона була для мене більше, ніж жінка — друг", — розповів Максим Чаньківський.
"Все, що пам'ятаю: повипльовував зуби й осліп" — історія ветеран російсько-української війни
Протез ветерана російсько-української війни 39-річний Максима Чаньківського. Суспільне Вінниця
Був момент, коли сів на горілку. Потім зрозумів — це ще гірше. Всім кажу, що краще не пити, а на тверезу голову мислити. Життя продовжується: вижив, значить я потрібен у цьому світі, щось я ще не доробив. Ну інвалід, але ж я ходжу, обходжу себе, страюсь.

Протез ноги чоловіку зробили у Вінниці. Руку теж, але її не носить. Каже, що незручна та мріє про біонічну кінцівку. Цього тижня їде у Київ на протезування.

"Я не хочу бути тягарем для своїх рідних, дітей, щоб вони відчували себе повноцінними. Батько має залишаться батьком, щоб не було так, що я інвалід, іди сюди поможи те і це", — вважає Максим Чаньківський.
"Все, що пам'ятаю: повипльовував зуби й осліп" — історія ветеран російсько-української війни
Ветеран російсько-української війни 39-річний Максим Чаньківський разом із сином. Суспільне Вінниця

До повномасштабного російського вторгнення він заробляв на життя ремонтами, наразі лагодить оселю разом із сином.

Все треба переробляти, ванна не підходить, треба душову. Я підсобник, а він начальник, бо він з очима і руками. Це смішно звучить, але воно так є.

За словами Максима Чаньківського, щойно отримає біонічну руку — шукатиме нове заняття для життя, бо тепер про дітей мусить дбати за двох.

На початок