Україна посідає 4 місце у світі за кількістю Праведників народів світу. П'ята частина з них — жителі Вінниччини. Про це Суспільному розповів дослідник історії Голокосту Юрій Бурдинський. На території області діяли дві зони окупації: німецька та румунська. У другій — шансів вижити було значно більше.
До Дня пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, який відзначають в Україні 14 травня, Суспільне підготувало історію про рятівників міста Шаргород.
До Другої світової в ньому мешкали 1 800 євреїв, 1941 року туди пригнали 3,5 тисячі людей з Румунії, та майже тисячу з Бессарабії. В цьому гетто більша частина дожила до звільнення від фашистської окупації весни 1944 року.
На старому єврейському цвинтарі у Шаргороді з 1942-го по 1944-й роки тут були поховані близько 2 тисяч шаргородських, румунських та бесарабських євреїв, за словами історика Юрія Бурдинського. Більшість — померли під час епідемії тифу.
Втім, як каже історик, жертв могло бути в рази більше, аби не юрист із Чернівців Меїр Тайх. Він очолив єврейську громаду і запровадив такий устрій, що практично всі інші були врятовані. Історичні документи та опитані свого часу свідки доводили, що Тайх вмів домовлятись і підкуповувати окупантів.
"Шаргородське гетто відрізнялось, бо там не було парканів, не було решіток. Людям дозволялось вільно пересуватись. Воно займало понад триста будинків, мешкали понад сім тисяч євреїв", — розповів Юрій Бурдинський.
До початку Другої світової війни населення Шаргорода на 80% складалось з євреїв. Їхні життя нерідко рятували місцеві українці. Офіційно тих, хто отримав звання праведника світу у Шаргороді — 12. Серед них — бабуся та мати Ганни Грелі. Вони, як розповіла жінка, 1941 року врятували єврейську родину: матір та 4 дітей.
"Найменшому хлопчику було п'ять днів, коли почалася війна. Він народився 17 червня 1941 року. Мама прийшла додому і розповіла мамі, моїй бабусі, вони городами, річкою прийшли до нас і так у нас жили", — розповіла Ганна Греля.
У родині Любові Самборської — шість праведників народів світу: татові та мамині батьки та їхні діти. Загалом вони врятували 7 родин, у кожній з яких — по 5-6 людей.
"Рахель, Швайцбрайт, Берграсер, Кац, Млинарські, Забарський.... І переховували, і годували вдома, в підвалах", — говорить Любов Самборська.
Україна за офіційними даними посідає 4 місце в Європі за кількістю праведників. На Вінниччині їх було найбільше.
"Ми ніколи не дізнаємось точну цифру, їх значно більше. Багато людей просто загинули, а багато тих врятованих і не знали, що можна написати в Яд Вашем. Насправді дуже багато рятували саме українці", — зазначив історик Юрій Бурдинський.
Він все життя вважав себе українцем і лише після смерті матері, розбираючи її документи, дізнався, що єврей. Адже українці не лише рятували, а нерідко й усиновлювали єврейських дітей.
"В Летичеві гетто було знищено в січні 1942 року… В ніч перед розстрілом моя бабка витягнула з під паркану двох маленьких дітей. Мамі було 7 років, брату ще менше і вони їх сховали", — розповів Юрій Бурдинський.
Про те, що бабуся має звання праведниці світу, дізнався під час однієї з поїздок до Ізраїлю, де на алеї праведників знайшов прізвище своєї бабусі.
Присвоєння звання “праведник народів світу” процедура довготривала з безліччю свідчень та перевірок. По-перше, порятунок мав бути безкорисливим, не за гроші. По-друге, її не присуджують євреям. Тому Меїр Тайх не міг його отримати, хоч і врятував тисячі євреїв, розповів Юрій Бурдинський.
Але співвітчизники врятували його, коли прийшла радянська влада і, звинувативши у колабораціонізмі, кинула до в’язниці. Шаргородські євреї написали листа очільнику обласного НКВС.
"Люди розповіли як рятував євреїв. Допомагав партизанам, підкуповував румунів, і його випустили", — сказав Юрій Бурдинський.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
