У Вінниці 10 травня попрощалися із полеглим азовцем Назарієм Гринцевичем на псевдо "Грінка". Він загинув 6 травня на Луганському напрямку в Серебрянському лісі, боронячи країну. Захисникові був 21 рік.
У Свято-Преображенському кафедральному соборі відбулася заупокійна панахида за загиблим військовим. До храму на богослужіння прийшли кількасот людей, зокрема, рідні, бойові побратими, друзі, повідомила кореспондентка Суспільного.
"Він міг вберегти себе, він офіцер, але виходив на бойові завдання зі своїми хлопцями. Він був як приклад того, як треба розвиватися, "топити" за своїх хлопців. Те, що вони творили й будуть далі це робити — щось неймовірне. Я на 10 років старший за нього, але рівень мудрості цього хлопця був якийсь надзвичайний", — підкреслив Владислав Жайворонок, ветеран полку "Азов".
"Це мій бойовий побратим, який був ще раніше, чим усі знали про нього. Людина, яка ставила націю та країну вище за себе. Завдяки якій кожен з нас може сьогодні тут знаходитися. Він віддав своє життя за нас", — зазначив "Печка", ветеран полку "Азов".
Після заупокійної панахиди розпочалася церемонія прощання з "Грінкою" на стадіоні "Нива". Там зібралися сотні людей. Заступник командира артилерійської групи “Азову” на псевдо “Хоробрий” розповів сьогодні, 10 травня, до Вінниці приїхали азовці з усіх напрямків фронту.
"Сьогодні з усієї країни приїхало сотні побратимів і з військового сектору і з цивільного. Абсолютно з різних підрозділів. Найбільше з Азову 12 бригади. З рідної артилерії “Грінки”. Він у свої 21 рік був прикладом не тільки для однолітків, а й старших. Назарій загинув під час виконання бойового завдання. Бій був не артилерійський. В боротьбі прямому із супротивником. В районі Серебрянського лісу", — розповів заступник командира артилерійської групи “Азову” на псевдо “Хоробрий”.
Військовослужбовець Павло познайомився із Назарієм, коли він вийшов з полону і проходив реабілітацію. За його словами, за короткий час він став нього не просто побратимом, а справжнім другом.
"Він був чуйною людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Дуже любив свою сім'ю та дівчину. Назарій був зразковим побратимом, який завжди йшов вперед і ніколи не здався. Таких людей, як він, більше не буде. Він був один на мільйон. Його загибель — це велика втрата для його сім'ї, для "Азову", для України і для всього світу. За 21 рік він прожив життя, на яке багато чоловіків не здатні за все життя", — підкреслив Павло.
До повномасштабного російського вторгнення “Грінка” був вболівальником футбольного клубу “Нива”.
"Назар у молодому віці прийшов до нашого навколофутбольного руху. Згодом він став частиною націоналістичного руху "Центурія", яка є національною дружиною і частиною Азовського руху. Ми з ним дружили. Він ніколи не відмовляв у допомозі. Завжди, коли приїжджав з бойових, знаходив можливість зустрітися з нами. Він жартував, що якщо буде його похорон, зробіть його гарно з трояндами", — розповів керівник "Ультрас Вінниці" Дмитро Туз.
Боронити Україну Назарій пішов у 19 років. На “Азовсталі” він був одним з наймолодших захисників. Далі — понад чотири місяці полону, повернення додому, реабілітація і знову війна. Втримати сина дома було неможливо. Звертаючись до присутніх мама захисника Маріанна Колос просила продовжити справу сина.
"Моє прохання до вас: боріться за них так, як він боровся. Боріться за Україну! Вона одна. Навіки. І любіть маму, їжте кашу і любіть Україну", — наголосила Маріанна Колос.
Поховали полеглого військового Назарія Гринцевича на псевдо "Грінка" на Алеї Слави на сабарівському кладовищі.
Що відомо про Назарія Гринцевича
Назарій три місяці разом з побратимами тримав оборону на Азовсталі, після чого потрапив у полон. Понад 4 місяці його тримали в колонії окупованої так званої "ДНР".
21 вересня оборонця разом з 215 українськими військовополоненими визволили з російського полону — в рамках великого обміну. Після звільнення з полону заснував з товаришами підрозділ "Контакт 12", де Назарій був командиром взводу оптичних спостерігачів.
10 березня 2024 року Назарію виповнився 21 рік.
"Що б не було у вас, любіть маму, їжте кашу і любіть Україну", — ці слова Назарія назавжди залишаться в пам'яті його рідних, друзів та побратимів.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
