551 мешканцю Вінницької міської громади, який постраждав від домашнього насильства з початку 2023, з них 45 дітей, надали допомогу соціальні фахівці кризових кімнат. Працюють такі у рамках проєкту "Міста вільні від домашнього насильства". Про реабілітацію постраждалих, мобільні бригади фахівців та особливості надання соціально-психологічної допомоги в ефірі Українського Радіо Вінниця розповіла в. о. заступника директора, начальниця відділу Вінницького міського центру соціальних служб Оксана Бровчук.
"На сьогодні у Вінницькій міській територіальні громаді діють три кризових квартири з п’ятьма кризовими кімнатами. Розраховані вони на сімнадцять ліжкомісць. Допомогою можуть скористатися повнолітні особи за своєю письмовою заявою. Це можуть бути повнолітні особи, які направляють до кризових кімнат за відповідним направленням органів місцевого самоврядування, департаменту соціальної політики, органів поліції, центру соціальних служб або мобільної бригади, яка здійснює виїзди на виклики щодо сімейного насилля, — каже Оксана Бровчук.
Наші кризові кімнати розраховані на жінок. Також це можуть бути неповнолітні особи, які вже перебували або перебувають у шлюбі. Якщо це дитина, то вона може бути поселена лише з матір’ю чи законним представником".
Робота з постраждалими починається ще на етапі виїзду в сім’ю або на етапі, коли постраждала особа звертається до центру соціальних служб, розповідає Бровчук. Виїзд у сім’ю здійснює фахівець із соціальної роботи та практичний психолог мобільної бригади. Якщо постраждалою є дитина, то залучаються спеціалісти, які працюють у сфері захисту, запобіганню та протидії домашньому насильству. Це орган опіки, піклування, служба у справах дітей. Якщо треба, то залучається орган охорони здоров’я, також може бути залучений департамент освіти. Якщо треба, то особо поміщається до кризової кімнати або до закладу охорони здоров’я.
За 2023 до кризових кімнат помістили 10 жінок і восьмеро дітей.
З початку повномасштабного вторгнення, розповідає Оксана Бровчук, люди почали частіше говорити про насильство в сім’ях та звертатися по допомогу. Раніше, каже, такого практично не було.
"Враховуючи важкий психо-емоційний стан мешканців нашої громади та й країни в цілому, тому випадки насилля збільшилися: як психологічного, так і фізичного. Воно виникає як з боку чоловіків, так і з боку жінок. І до дітей воно присутнє".
Коли в сім’ї трапляється домашнє насилля, виїжджає мобільна бригада соціально-психологічної допомоги. Здійснюється оцінка потреба даної сім’ї. складається акт оцінки потреб.
"Якщо постраждала дитина, то служба у справах дітей спільно з іншими фахівцями складають акт оцінки ризику дитини в даній сім’ї. Якщо є потреба, то направляється до кризової кімнати. Обов’язково сім’я отримує послугу соціального супроводу. Долучаються різні суб’єкти взаємодії, щоб допомогти сім’ї справитися зі складними життєвими обставинами, які в них виникли. Обов’язково є робота з психологом: як індивідуальна, так і групова. Коли мінімізовуються або зникають складні життєві обставини, фахівець із соціальної роботи продовжує надавати допомогу. Ця сім’я постійно перебуває в полі зору цього фахівця", — каже Оксана Бровчук.
Термін перебування в кризовій кімнаті не може перевищувати десяти діб. За потреби час можуть продовжити, якщо є відповідне рішення директора центру та акт оцінки потреб. Але загальний термін не може перевищувати двадцяти діб, і якщо людина не може поки повернутися в сім'ю, то її направляють до іншого центру, з яким спрівпрацюють, каже Бровчук. З "кривдником" ж, розповідає, працює інший відділ центру.
"Також надається соціальна послуга соціального супроводу. Але зовсім інші фахівці працюють з кривдником. Якщо це мати і дитина – працює один фахівець. А з кривдником – зовсім інші. Ми працюємо з сектором протидії домашнього насильства відділу превенції, це сектор ювенальної превенції відділу превенції, філія державної установи "Центр пробації", також це представники департаменту соціальної політики, освіти, охорони здоров’я, служби у справах дітей. Керівниця кризового центру "Ми поруч" до нас ходить. Ми співпрацюємо з тими службами, які допомагають вирішити складні життєві обставини в даній сім’ї.
Щоб попередити домашнє насильство, розповідає Оксана Бровчук, можна звертатися на лінію довіри у Вінницькій області (0800 75 04 75), до мобільної бригади, яка допомагає постраждалим від домашнього насильства (093 900 15 60 та 098 900 15 60). Також необхідно вертатися за номером 102 до поліції. Можна також звернутися до прозорого офісу у Вінниці, що по проспекту Космонавтів, 30— третій поверх, кабінети від 301 до 304.
"Це фахівці нашого денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства. І можна залишити звернення на сайті міської ради, якщо є потреба у допомозі даній сім’ї, яка постраждала від домашнього насильства.
Є випадки звернення небайдужих громадян. Можна зателефонувати за цими номерами або підійти у Вінниці по вулиці Соборна, 50, на першому поверсі є громадська приймальня, 101 кабінет, та повідомити, не називаючи свого імені, що за певною адресою чути крики, сварки, плач дітей, є незрозуміла ситуація і потрібна перевірка. Тоді фахівці виїжджають за даною адресою та з’ясовують обставини".
Якщо підтверджується випадок домашнього насильства, то залучаються інші фахівці і надається допомога. Якщо обставини не підтверджуються, все одно здійснюється оцінка потреб, складається відповідний акт, прописуються відповідні висновки, як сталася така ситуація, що це були за крики, каже Бровчук.
"Практично кожна історія у нас рано чи пізно завершується успішним фіналом. Але потрібна робота не тільки фахівці наших, а й потрібна робота кожного члена сім’ї. Залучаються родичі, інші члени сім’ї, які живуть у даному помешканні. Спільна праця приносить плоди порозуміння в сім’ї і недопущення таких випадків у подальшому", — каже Оксана Бровчук.
