Місяць рятувала життя військових на першій лінії фронту вінничанка Дарина Разлог. Дівчина у складі евакуаційної бригади Першого добровольчого медичного шпиталю ім. М.Пирогова працювала на Лиманському напрямку. Про вибір добровільної служби, роботу з військовими та мотивацію повернутись на фронт Дарина розповіла Суспільному.
"Наша бригада вивозила поранених до стабілізаційних пунктів"
"Вони зв’язувались з нами, казали, що потрібно. Ми їхали, забирали, скільки можемо взяти в машину. Від нуля до стабпункту за ідеальних умов – година. Були добові чергування. Коли ми знаходимось на пункті, до нас приходять військові, цивільні, які знають, що ми тут є", –каже Дарина.
Перед виїздом на фронт, Дарина пройшла двотижневу підготовку та курси тактичної медицини. Каже, до виїзду готувалася й морально, адже розуміла, що працюватиме з важкими пораненням.

"Морально ти завчасно себе готуєш. Ти знаєш, куди ти йдеш, для чого ти йдеш і що ти там побачиш", – розповідає Дарина.
"У нас переважали осколкові поранення"

"Найбільш характерні для військових дій – це мінно-вибухові травми, кульових набагато менше, бо контактних чи снайперських боїв небагато. Нам передали військового, ми його завантажили в машину. Крововтрату оцінювали і в машині оцінювали, що нам треба зробити. Коли немає кінцівки – набагато складніше, бо велика кровотрата, треба думати як його довести. Всіх кого вивозили, забирали живими і привозили живими", – каже Дарина.
Важливо, каже, не лише надати фахову допомогу, а й морально підтримувати бійців.

"Ми стараємось тримати з ними контакт. Якщо дорога півгодини, то всі півгодини намагаємось говорити про все що можна: родину, сім’ю, дітей. Так ми оцінюємо його свідомість і щоб підтримувати його", – розповідає Дарина.
У липні, розповідає, їде на другу ротацію. Рятувати військових тепер її обов’язок.