Кроликів породи “полтавське срібло” розводить та продає 12-річний Назар Сохацький з Черепашинець, що на Вінниччини. Гроші хлопчик збирає для захисників. Зароблене віддасть місцевим волонтерам, які і придбають для оборонців необхідне. Україну нині захищають батько та дядько Назара, а старший брат навчається на військового.
У господарстві хлопчика — 13 кролів. Шістьох із них уже забронювали покупці. За тваринами Назар доглядає сам: годує та прибирає за ними. Свій ранок, каже, починає з того, що перевіряє поїлки.
“Наливаємо повну пляшку. Вони за день її випивають. Ввечері міняємо воду. Тут вони язичком натискають, і ллється вода. Я перевіряю, як вона ллється, бо буває забивається”, — каже Назар Сохацький.
Годує кроликів сушеною люцерну. Розповідає, у такому вигляді вона безпечна для споживання. Косять траву або мама, або хтось із дорослих,каже хлопчик. Він же її завозить у двір, розкладає, аби та висохла. Інколи допомагати Назару приходить двоюрідний брат Максим.
“Я приходжу до Назара гратися. Потім даємо кролям. Потім ми йдемо до мене гратися, де я даю королям”, — каже Максим.
У Назара наразі буде сім кроленят, адже всіх дорослих забронювали. Їх хлопчик продав, аби зібрати гроші на ЗСУ, розповідає мама Галина Сохацька.
“Давайте продамо кроликів”, — він уже кілька разів, напевно, тижні томумені говорив. “Мамо, давай скинемо у Facebook,може, хтось купить. І давай ці кошти віддамо на ЗСУ”, — розповідає Галина Сохацька.
Галина каже, що спершу не повірила, що ідея з оголошенням спрацює, але за кілька днів відгукнулися десятки людей. Купували як односельці, так і з сусідніх громад.
“Малий по двісті. Великий — то там чотириста, п’ятсот. Хотілося допомогти кожному воїну, бо знаємо, що це таке. І хоч би чимось маленьким можемо допомогти, хочемо допомогти”, — каже Галина Сохацька.
Бо й у самих, каже жінка, захищати Україну пішли її чоловік і брат. Старший син навчається на військового. Менший — Назар — волонтерить. Почав у січні, коли наколядував 1215 гривень, каже Галина.
“Наколядував кошти. Вирішив віддати на ЗСУ на теплі речі. Ми, звичайно, підтримали свого сина. Він заніс кошти, купили теплі речі та передали. Військові всі дякували за його такий вчинок”, — розповідає жінка.
Господарство ще розведе, а ось нашої допомоги українські військові потребують саме зараз – каже Назар.
“Ну шкода, але мені краще, щоб ми перемогли. Треба допомогти нашій армії, ЗСУ. Всім треба допомогти”.
