Гармаші 59 окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, що дислокується на Вінниччині, щоденно знищують російську піхоту та техніку на Донецькому напрямку. На їхньому озброєнні різні зразки гармат, частина з яких — трофейні чи надані західними партнерами. Про роботу артилеристів пише АрміяInform.
"Наш розрахунок працює з добре відомим "Гіацинтом". Це 152-мм гармата, яка в цій війні гарно себе зарекомендувала. Взагалі, будь-яка гармата в умілих руках українських артилеристів працюватиме влучно", — розповідає командир на псевдо "Мітяй".
За словами військового, з одного місця працювати небезпечно. Тому на одній вогневій позиції вони не затримуються. Також важко працювати вночі, адже противник може легко вирахувати їхнє розташування.
"Мій розрахунок постійно кочує, тобто відпрацювали по цілях з одного місця, відразу зібрали гармату, причепили до "крокодила" Автомобіль КрАЗ і переїхали на нову вогневу позицію. Гармата не маленька, тож доводиться трохи попотіти. В цьому плані Д-20 більш маневрена, однак "Гіацинт" — далекобійний", — каже "Мітяй".
"Гіацинт-Б" має чималі розміри та важить майже 10 тонн. На ньому працюють вісім артилеристів. Це найбільше за чисельністю серед подібних гармат.
"У нашому колективі лише професійні гармаші. Більшість мають військовий досвід з часів проведення АТО/ООС. Раніше мені доводилося працювати на гарматі Д-20, Д-30, МСТА-Б. Зараз нищу рашистів з "Гіацинта". Нічого складного в роботі немає. Командир дає приціл, рівень, кутомір, — зазначає навідник гармати Сергій.
Усі наші постріли летять точнісінько в ціль. Також часто доводиться працювати як контрбатарея. Ось нещодавно з першого пострілу "погасили" російський міномет разом з розрахунком. Узагалі, наше завдання прикривати позиції побратимів на передових рубежах. І в нас це досить не погано виходить".
Поки артилеристи не отримали чергових координат від аеророзвідки, вони можуть трохи перепочити та підготувати гармату до наступних пострілів. У цей час до роботи береться військовий на псевдо "Вчитель".
"Аби гармата справно працювала та не підвела, її, як і будь-яку техніку, треба обслуговувати. У проміжках між роботою стежу за її техстаном, чищу від нагару тощо, — розповідає "Вчитель". — Крім того, коли ми перебуваємо на позиції, я підношу снаряди та забираю гільзи. Всі ці операції треба робити дуже швидко, від цього залежить злагодженість усього розрахунку, а в підсумку й ефективність виконання завдання та наша безпека. Ворог не спить і може відразу насипати у відповідь".
Після відпрацювання по цілях за лічені хвилини оборонці збирають гармату та підчіплюють до вантажівки. Потім застрибують у кузов, а водій намагається швидко покинути сектор.
Читайте також
- "Армія без жартів – це не про нас", – історія головного сержанта із бригади "Червона калина"
- "Росіяни – армія жалюгідних людей": розповідь бійця бригади “Червона Калина” на псевдо “Шева”