Оцифрувати магістрат 18-19 століть планують історики та архіваріуси Вінниці. Про тристоронній формат співпраці домовилися “Музей Вінниці”, обласний архів і Центральний державний історичний архів України. Про це в ефірі Українського радіо. Вінниця розповів директор обласного архіву Юрій Легун.
"Величезна кількість документів, які стосуються історії нашого міста, регіону, перебувають поза межами уваги вінницьких істориків, дослідників, яких не так і багато. Є багато тем, які не досліджуються. Є багато матеріалів у нашому архіві. Але величезні масиви зберігаються у Києві в державному архіві. Є багато документів, які написані латиною, і є для нас закритим, недоступним матеріалом.
Є матеріали і в архівах Росії. Це, наприклад, 19, 20 століття, документи, які стосуються Правобережжя, Вінниці, Вінниччини. Вони є в Петербурзі, у Москві. Ще до 2014 року, до війни, мав нагоду працювати у цих архівах. І я знаю, які обʼєми там цих документів. Багато матеріалів є в Польщі. А про те, що зберігається в архівах Румунії, Туреччини — ми можемо лише здогадуватися. Є багато матеріалів, які недоступні, не використовуються", — каже Юрій Легун.
Саме у державному архіві в Києві і зберігається блок документів Вінницького магістрату — 95 справ.
"Їх не так багато цих документів, але вони містять у собі дуже багато цінної інформації. Сьогодні вінницькі історики приступили до вивчення теми 18 століття. У нас зʼявилися непогані дослідження. Наприклад, книжка Арсена Зінченка “Руські парафії Вінниці”. Яка стосується цього періоду. Олександр Петренко займається актовими книгами, судовими. Тобто є вже люди, які займаються цією тематикою. Логічно і правильно, щоб копії цих документів були доступні для вінничан", — розповідає Юрій Легун.
Магістрат — це орган самоврядування, який керував містом у 18 сторіччі. Виконував він і судові функції.
"Тобто там є якісь справи про суперечки між міщанами, покупцями тощо. Це цікаво для розуміння того, як жила наша громада, як жила Вінниця, як вона змінювалася, як розвивалася. Тим паче кінець 18 століття — це дуже цікавий період. Це період, коли Вінниця врешті відродилася після страшних катастроф, повʼязаних з війною, Хмельниччиною і Руїною відомою. Перша половина 18 століття — це лише поступове таке “оклигування”.
А в другій половині 18 століття згадали свої старі права, що вони мали Магдебурзьке право. Вони захотіли відновити ці права, ув’язалися в чимало судових справ із місцевою адміністрацією. Це яскравий період самоврядування, коли жителі міста усвідомлювали свої права, свою індивідуальність, боролися за ці права. Якщо ці справи будуть у нас під руками, ми зможемо чіткіше зрозуміти, як система діяла і працювала. Ми знаємо, що там були бурмістри, були війти, депутати. Але є питання: хто що робив і які функції виконував".
Матеріал, який планують оцифрувати, це зшиті книги, рукописні. Папір — кінця 18 сторіччя, 19-го.
"Це зовсім не той папір, який ми маємо зараз. Він з водяними знаками, грубий, цупкий, затертий. Сірого, синього, жовтого кольорів. Кольорове чорнило бузинове — специфічне. Як правило, зберігається добре. Тексти, є архівний термін такий, “згасають”, на наших очах втрачають забарвлення. Це ще один стимул для того, щоб якомога швидше зробити ці копії. Ці справи зшиті в зошити за різні роки, пронумеровані", — каже Юрій Легун.
Поїхати у Київ та оцифрувати магістр планували у лютому 2022. Тоді через повномасштабне вторгнення РФ цю справу відтермінували. За рік до цієї теми повернулися.
Колегам із Києва, розповідає Легун, вистачає своєї роботи. Тому вінничани сказали, що знайдуть сканер та людину, яка цим займатиметься. Робитимуть дві копії: одну собі, іншу залишать у Києві разом із оригіналом.
"Співпрацюємо з німецьким архівом, який займається оцифруванням інформації про жертв війни. Ми робимо для них копії остарбайтерів, різноманітних справ, військовополонених. Вони займаються жертвами нацизму. Для цієї роботи вони передали нам два сканери, дуже зручних. Один із цих сканерів плануємо виділити для цієї роботи в Києві", — каже Юрій Легун.
Оцифрувати Вінницькій магістрат планують за тиждень-два. Цією роботою мають намір не обмежуватися. Адже в державному архіві є й інші матеріали, які можна оцифрувати.
"Скопійовані справи ми тримаємо в своїх внутрішніх системах, які доступні для відвідувачів читального залу. А дистанційно ми ми не маємо технічної можливості виставити все. Це великий обʼєм".
За словами Юрія Легуна, протягом десяти останніх років інтерес вінничан до вивчення історії свого міста зростає. За письмовими запитами, з якими звертаються люди в архів, то видно, що цікавляться найбільше генеалогією, родинними історіями, предками. Багато матеріалів є в онлайн-доступі.
Оцифрування історичних документів Легун називає пріоритетом роботи архівів України.
“Зараз ми всі бачили, що сталося з херсонським архівом, який окупанти вивезли. В Чернігові будівля СБУ була бомбована, обстріляна і згорів архів чернігівський, а там було чимало справ репресованих. І сьогодні нащадки цих людей вже цю інформацію втратили. Її немає”.
У приміщеннях обласного архіву наразі зберігається півтора мільйона справ.