"Росіяни поранених не забирають, залишають помирати на полях", – підполковник медслужби з Вінниці про роботу на фронті

"Росіяни поранених не забирають, залишають помирати на полях", – підполковник медслужби з Вінниці про роботу на фронті

"Росіяни поранених не забирають, залишають помирати на полях", – підполковник медслужби з Вінниці про роботу на фронті
. Фото: Суспільне Вінниця

Колишній хірург, вінницький ресторатор, а нині підполковник медичної служби 4-ї окремої танкової бригади Збройних Сил України Валерій Сиверчук у 2014-2015 роках захищав Україну під час АТО, був лікарем 59-го мобільного госпіталя, а у 2022-му знову одягнув військовий однострій. Суспільному розповів історії з фронту та якою бачить Україну після перемоги.

"Ми з людиною від поранення до госпіталю"

"Росіяни поранених не забирають, залишають помирати на полях", – підполковник медслужби з Вінниці про роботу на фронті
Фото: ФБ-сторінці Валерій Сиверчук

"Спочатку я був у теробороні Вінниці, пішов потім у військкомат. Сказав, що у мене є досвід, бажаю служити. Повідомили, що таких посад дуже мало. Я був готовий і на нижче звання.

Підполковник медичної служби з людиною від поранення і до доставлення в госпіталь, на цій ділянці діють свої правила. Виживання бійця на полі бою залежить від швидкості надання першої медичної допомоги. Існує правило "золотої години" — якщо протягом цього часу після поранення буде надано таку допомогу, це врятує життя 90% постраждалих солдатів.

Поранених забирають з "точки евакуації", стабілізують, надають хірургічну підтримку і шпиталізують. Кожна хвилина, яка переходить за цю годину зменшує ці шанси. Тому наше завдання – швидко знайти, де поранення, відправити туди екіпаж безпечним маршрутом, забрати цього пораненого. На цьому етапі, що у нас, дякувати Богу, не втратили жодного пораненого".

икопували наших побратимів і живих, і мертвих"

"Моє основне завдання – управління, особисто я надавав медичну допомогу тоді, коли були обстріли штабу, були влучання в один із наших підрозділів. Тоді доводилося самому надавати допомогу. Ми викопували наших побратимів і живих, і мертвих. Тоді потрапили в нашу столову, там були люди. Були і загиблі, і поранені. Все було завалено, чотириповерхову будівлю пробили до самої підлоги".

"Бойові медики перебувають на "точці" евакуації

"Росіяни поранених не забирають, залишають помирати на полях", – підполковник медслужби з Вінниці про роботу на фронті
Фото: ФБ-сторінці Валерій Сиверчук

" У нас є своя точка. Домовляємося з розвідкою, де їх буде чекати медичних екіпаж. У розвідку кидати лікаря немає сенсу, бо він там загине, або може наробити клопоту для тієї групи, що пішла у розвідку.

Під Бахмутом пішли вже кульові поранення. До цього я взагалі їх не бачив. Майже рік у мене не було жодного кульового поранення серед бійців. Зараз, коли ближні бої в Бахмуті, уже стріляють зі зброї . Взагалі, так як у нас танкова бригада, у танкістів опіки, тому що вибратися із танку не так просто. І мотопіхота – це зазвичай осколкові поранення".

"Росіяни не відчували попадання, вони йшли далі"

"Ми стояли в напрямку Бахмута, біля Соледара, ми його власне "тримали". Основна була направленість, як вони воювали з нами – 5-6 хвиль піхоти, без танків, без озброєння. Це були піхотні бої. Зазвичай їхні піхотні групи складались із в'язнів. Підозрюємо, що вони були під наркотиками, або під впливом інших речовин, тому що вони не відчували попадання, вони йшли далі. І вже після того, як наші війська виснажувались, бо відбити 6-7 атак – важко, підходили так званні військові спеціалісти. Вночі, до наших виснажених хлопців, із приладами нічного бачення, фізичним впливом змушували наших залишити одні позиції і переходити до інших".

"Вони своїх поранених не забирають, залишають помирати на полях"

"В них поранених набагато менше, ніж у нас, бо вони зазвичай своїх поранених не забирають, вони вмирають на тих полях. Тоді коли ми там були, це була середина січня, -13 градусів. Поранена людина, якій не надали якусь допомогу – вона просто помирає, замерзає".

"Якщо ми не вступимо в НАТО – війна повториться"

"Рік без того, щоб приїхати додому, це ненормально. Я ось зараз побув вдома, 10 днів і наповнився внтурнішньо. Перших 5 днів взагалі не хотів з дому виходити, а є люди, які досі не були у відпустці. Я думаю, що треба робити відпустку хоча б на 10 днів, кілька разів на рік. Тоді воювати можна зовсім з іншими силами.

Скоріше за все після перемоги України – це буде європейська країна, яка вступила в НАТО. Якщо ми не вступимо в НАТО – ця війна повториться, навіть не сумніваюсь".

Читайте також

  • Як вінничани прожили 12 місяців "лютого": про "тривоги" та переживання
  • Вінницькі нацгвардійці отримали медалі “Захиснику Вітчизни”

На початок