"Коли на полі бою поруч кричить поранений побратим, не обов'язково навіть, щоб лунали в цей час постріли чи вибухи, стає неймовірно страшно. Це страх помилитися, забути щось", — так говорить медик на псевдо "Лісовик". Про свій досвід він розповів на фейсбук-сторінці 120 бригади Сил ТрО ЗСУ .
Нещодавно військовослужбовець пройшов курс з парамедицини, адаптований під реалії війни, а не антитерористичних дій чи невеликих бойових зіткнень. Навчалися у повному спорядженні, щоб зрозуміти недоліки і складнощі надання допомоги побратимам та самим собі під час виконання бойових завдань.
"Весь час кажу своїм побратимам: тренуйтесь коли є можливість. Хоча це банальна фраза, однак в критичній ситуації ти не піднімешся до рівня своїх очікувань, а опустишся до рівня своїх навичок", — говорить"Лісовик".
"Весь час в голові має бути список речей, які треба зробити: оглянути кінцівки на критичну кровотечу, накласти турнікет, оглянути чи побратим може дихати, перевірити на вузлові кровотечі, і знов не забути контролювати дихання. Перевірити на інші поранення, типу уламку, що зайшов під пахву", — каже оборонець.
За його словами, це список тільки по одному пораненому. А якщо навкруги "прилітає", треба не забути про власну безпеку і, головне, про час.
"При критичній кровотечі у людини близько 40-60 секунд до втрати свідомості. Людина, що впала в шок від втрати крові, майже немає шансу, якщо поруч немає, що в неї залити. А на виході — цього нема. На виході, часто-густо, до точки евакуації ще треба дійти, або доїхати. Це не десять хвилин, це години шляху. На виході ваш бойовий медик — це перш за все бойова одиниця. Мати в рюкзаку медикаменти на всі випадки життя можливості немає. З собою – тільки найнеобхідніше", — каже"Лісовик".
Важливо весь час вчитися накладати собі турнікет.
"Щоб у моменти, коли боляче і страшно, ти не думав ні про що, а просто робив те, що треба. І робив це швидко та правильно. Додайте до всього ще обстановку навкруги, яка динамічно змінюється і змушує на себе реагувати, діяти. Ніщо і ніколи не йде за планом. Набувайте м'язевої пам'яті, щоб мозок міг реагувати на навколишній світ і його події. Хороша медицина — ніщо при поганій тактиці", — говорить захисник.
Читайте також
- Повернувся із США вже на своїх двох: захисник Сергій Лукащук з Вінниччини розповів про реабілітацію після поранення
- У Вінниці онкохворим та військовим із травмами обличчя проводять операції із застосуванням 3D-технологій
