У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї 15 червня відкрили виставку картин "Малюю серцем". На ній представили 68 робіт дружин та матерів загиблих захисників України. Серед картин — 22 роботи вінничанок.
Про це Суспільному розповіла організаторка проєкту "Жива" у Вінниці та його учасниця Ольга Дятлюк.
"Проєкт "Жива. Малюю серцем" — це тиха розмова дружин, матерів, які живуть, проживають свій біль і живуть втратою. Кожна картина — це історія, кожна картина — це втрата і велика сила тих, хто залишився тут і несе світлу пам'ять про своїх героїв", — розповіла Ольга Дятлюк.
Проєкт "Жива" започаткувала киянка Олена Сокальська у січні 2023 року.
Жінка розповіла, що задум з'явився наприкінці 2022, коли вона вперше побачила на сторінках соцмереж некрологи і під ними — дописи вдів.
"Молодих, розгублених, не розуміючих, як жити далі. Тому що в той момент, коли ти втрачаєш свого коханого, разом з ним ти втрачаєш увесь світ. Твоє серце перетворюється на битий глечик. Я теж вдова. Мій чоловік загинув 16 років тому в автокатастрофі. Я в одну хвилину втратила все. Я розуміла, що це таке — пережити перший рік втрати. Я подумала, що, можливо, зможу допомогти. Я не психолог, я не арттерапевт, у мене не було адміністративного ресурсу, але я була людиною, якій не все одно", — сказала Олена Сокальська.
За її словами, згодом група за групою — жінки почали збиратися та працювати над своїми історіями кохання: малювати картини й у таких спосіб лікувати душу.
"Це допомагало виходити з депресії. Я бачила, які дівчата приходили до нас, а які йшли з готовою картиною, з усіма почуттями, які в тій картині є", — сказала Сокальська.
З серпня 2023 проєкт "Живи" став всеукраїнським та подорожує містами країни.
Наразі тур представляє понад 150 картин-історій жінок, які втратили на війні чоловіків і синів. У Вінниці, в "Музеї мужніх", представили 68 робіт. Під кожною — опис-розповідь жінки, яка малювала.
За словами Ольги Дятлюк, з кожним роком учасниць цього проєкту, на жаль, все більше.
Вона ж — одна серед них: коханий чоловік Юрій Дятлюк на псевдо "Дяк", старший сапер аеромобільного батальйону 95 бригади загинув 3 серпня 2023 на Донеччині, захищаючи Україну.
"Це був звичайний хлопчина, спортсмен. Мав власну футбольну команду. На його честь започаткували турнір у серпні щороку. Пішов добровольцем. Він сказав: "Це не моя війна, якщо я буду на дивані. Я буду там". А після трагедії, яка сталася зі мною 14 липня 2022 року, де я ледве не загинула під час ракетного обстрілу (Вінниці, — ред.) разом з його мамою, він вирішив йти ближче. І він казав і часто повторював: "Поки я там тримаю стрій, я впевнений, що їх не буде вдома".
У пам'ять про Юрія Ольга намалювала картину: ,"бойового котика" на фоні гелікоптера.
"Я малювала картину в вигляді котика, оскільки в мене є фотографія чоловіка з навчання, де він на фоні гелікоптера. Мені цей момент хотілося перенести на полотно і запам'ятати його таким героїчним, справжнім прикладом мужності, справедливості і залишити в пам'яті найкраще. Там є ромашки також, які зображають ніжність, вірність, любов. Це улюблені мої квіти, і це ті квіти, які завжди в цю пору року дарував мені чоловік", — розповіла Ольга Дятлюк.
За її словами, гелікоптер в небі на полотні нагадує про те, що війна триває і з кожним днем таких, як вона, стає все більше і більше.
"Але, дивлячись на картину, зараз я відчуваю гордість. Гордість за те, що в мене в житті був такий чоловік і що я знаходжу в собі сили, як і всі інші матері і дружини, жити далі і не засмітити пам'ять про них", — сказала дружина полеглого бійця.
Гори, про які мріяв, але ніколи там не був, у пам'ять про коханого Михайла Мовчана малювала дружина Аліна. Вона розповіла нам, що спершу чоловік служив у Нацгвардії. З 2019 року він вже був у війську. Виїжджав у зону АТО. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Михайло був у Вінниці. 14 липня 2022, під час ракетного обстрілу міста, загинула двоюрідна сестра бійця — Катерина. Вона працювала в клініці "Нейромед". Відразу після цих подій чоловік перевівся у штурмову бригаду "Червона калина" і почав виїжджати у зону бойових дій.
Зокрема, у село Спірне на Донеччині, яке обороняли три місяці. Відтак була Запорізька область. Загинув Михайло Мовчан 3 серпня 2023, захищаючи село Роботине.
"Моя картина... Внизу там стоять два силуети: це я та мій Міша. У горах. Мій чоловік дуже мріяв побачити гори. За своє життя він жодного разу не бачив Карпати, і ми, коли одружилися, планували відпустку, і вона мала відбутися у серпні-вересні 2023 року. І ось моя картина представлена саме нашими чарівними горами, в які він так і не побачив. Картина має назву "Ми разом — твої мрії". Тобто його мрії — мої мрії. Надалі я намагаюся їх здійснювати, наскільки можу", — розповіла Аліна Мовчан.
Картину "Відродження", на якій зображено птаха фенікса, малювала у пам'ять про чоловіка Володимира Даценка "Бороду" — Зоріна Кривенчук.
Її коханий — доброволець, волонтер, учасник ГО "Дорожній контроль Вінниця" — загинув 14 липня 2022 року під час ракетного обстрілу Вінниці. В той день у приватну клініку, яка вигоріла вщент, він привіз товариша, що служив в "Айдарі".
"Мій янгол — Даценко Володимир Григорович, "Борода". Він був неймовірним... Картина називається "Відродження", тому що фенікс — це птах, який символізує вічне життя та відродження. Я маю надію, що він переродиться в іншому вимірі і буде жити вічно, і буде мені допомагати", — сказала Зоріна Кривенчук.
Створювати картини, втілювати у них бачення та побажання учасницям допомагали професійні художники. У Вінниці таку арттерапію проводили тричі.
