13 червня в селі Йосипівка на Вінниччині попрощалися з військовим Дмитром Шаповаловим. У квітні 2023 року він повернувся з російського полону, а 9 червня 2025 року помер уві сні. За попередніми даними, причиною стала зупинка серця. Йому було 32 роки.
На церемонії прощання побувала кореспондентка Суспільного.
Провести захисника в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими та жителі громади. Після прощання у родинному домі відбулося заупокійне богослужіння та мітинг-реквієм біля місцевого храму.
Його покликання – бути військовим
Дмитро Шаповалов все життя прагнув бути військовим. Його товариш Дмитро Максименко розповів, що навіть після полону, в якому він пробув понад рік, він повернувся і не бачив себе в іншому покликанні, ніж як бути військовим.
"Дмитро був щирим та вірним другом, завжди знаходив спільну мову з будь-ким, був позитивним та веселим, сповненим ідей. Він мріяв про власний бізнес, виробництво, і навіть планував зробити укриття з пасажирського вагона біля бабусиної хати, де провів дитинство", — розповів Дмитро Максименко.
Побратим загиблого Дмитра Шаповалова розповів про спільну службу і полон
На прощання із Дмитром Шаповаловим приїхав його бойовий побратим Ігор Бодаєв. Чоловіки разом воювали й потрапили в полон під час виконання бойового завдання.
За його словами, під час перебування у полоні вони певний час були разом, допоки їх не розділили. Востаннє бачилися у Воронезькому СІЗО.
"Коли була розподільча камера, ще встигли поспілкуватися. А потім — все. Мене утримували три роки і два місяці", — розповів побратим.
Після звільнення з полону Дмитро один з перших подзвонив Ігорю, підтримував і ділився досвідом реабілітації.
"Ми не бачилися після обміну, і, на жаль, ця зустріч відбулася вже за таких обставин. Але я не міг не приїхати попрощатися з бойовим братом", — сказав Ігор.
Наразі він вирішив завершити службу, проте залишається на зв’язку з побратимами та продовжує підтримувати родини військових.
Обставини смерті Дмитра Шаповалова
Головний сержант підрозділу роти спеціальної розвідки Олександр Герб розповів, що Дмитра не стало дуже несподівано. Його знайшли в ліжку, без ознак життя. Точні причини смерті поки не встановлені, експертиза має надати результати за 2-3 тижні.
"Дмитро був відданий, веселий, ніколи не відмовляв. Будь-яку задачу, будь-яку допомогу, яка потрібна була, він завжди нам надавав", — сказав Олександр Герб.
Зі слів Олександра, того дня військовий активно займався спортом і сильно обгорів на сонці. Йому було зле, але після обробки опіків він ліг спати, бо не спав добу перед тим. Коли ж його почали будити о 21:00, Дмитро вже був без ознак життя.
"Мені в заключенні написали, що серце зупинилось, ніяких внутрішніх і зовнішніх факторів на цього немає взагалі абсолютно", — розповіла сестра Дмитра — Анастасія Шаповалова.
Проте, за її словами, військові кардіохірурги припускають, що причиною могло стати катування в полоні.
"Обливали холодною водою, дуже сильно били, били струмом дуже часто, дуже сильно морили голодом," — розповіла Анастасія Шаповалова.
Проблеми зі здоров'ям після полону
Дмитро мав проблеми з гастритом та працював з психологом, але про проблеми з серцем сестрі не говорив. За словами Анастасії, попри всі випробування він був "на всю голову військовий" і не уявляв себе в цивільному житті. Він дуже хотів дослужитися до пенсії та мати сім'ю і дітей.
Юлія Павлюк, представниця Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, яка особисто зустрічала Дмитра після обміну, теж була присутня на церемонії прощання. За її словами, повернутися з полону – це не означає вийти з нього.
"По-перше, фізичні тортури і знущання над хлопцями, і психологічний стан моральний – оце саме важке".
Вона сказала, що реабілітація має бути постійною, оскільки наслідки тортур проявляються з часом.
Бойовий шлях і мужність
Дмитро Шаповалов народився у місті Стаханов (нині Кадіївка) на Луганщині. Його військовий шлях розпочався у 2010 році. З 2014 року він служив у легендарній 95-й десантно-штурмовій бригаді, брав участь у найгарячіших точках АТО/ООС: боях за Крим, Донбас, Авдіївку, Донецький аеропорт, Дебальцеве. За свою мужність був нагороджений орденом "За мужність" та іншими державними відзнаками.
У 2022 році Дмитро потрапив у російський полон під час боїв біля Нової Каховки. Понад рік – до 26 квітня 2023 року – він провів у неволі. Після звільнення Дмитро повернувся до війська.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
