В Ужгороді понад 20 років працює станція заготівлі вторсировини. Сміттєпереробного підприємства на Закарпатті немає, весь зібраний матеріал відправляють у різні міста України.
Підприємець Михайло Куртинець на станцію заготівлі вторсировини в Ужгороді привіз повний мікроавтобус посортованих відходів. Каже, має магазин і щомісяця привозить сюди на переробку зібраний матеріал.
"Кожен підприємець і кожне ОТГ, яке у нас є, повинні збирати це. Бо це — живі гроші, які валяються під ногами", — розповідає Михайло Куртинець.
Макулатуру, скло, полімерну продукцію: плівку та пластик приймають на станції заготівлі вторсировини в Ужгороді. Це підприємство працює в місці понад 20 років.
"Більше всього нам здають картону — це комерція: різні магазинчики, підприємства, заводи. Скло більше все-таки нам здають від населення. А от полімери — це змішана історія. Їх всюди багато. Як і в підприємців, так і в населення. Ми їх багато збираємо", — зазначає керівник станції заготівлі вторсировини Руслан Шварц.

"Забираємо плівку від картону. Картон пресуємо окремо, перебираємо, щоб не було сміття", — розповідає про виробничий процес працівник підприємства Йосиф Неце.
Спресований картон зважують і окремо складають. Його готують на відправку, каже Руслан Шварц. На Закарпатті сміттєпереробного підприємства немає, тому заготовлена в Ужгороді сировина мандрує Україною.

"Плівку полімерну ми відправляємо у Львів, Бровари, Черкаси. Склобій їде в Рокитне на завод. Пивна пляшка їде конкретно на свої заводи основні, де її заново стерилізують, миють і наповнюють заново напоями. Так само і з мінералкою. За цей рік ми ще дані не підбивали. Але орієнтовно 1500 тонн макулатури, близько 500 тонн склобою відправили. А по полімерах не можу сказати навіть приблизно цифри, бо багато даних не зведено", — каже Руслан Шварц.
Зараз на станції заготівлі вторсировини в Ужгороді працює 15 співробітників. До повномасштабного вторгнення їх було майже 30, каже керівник підприємства.

"Зараз ми відчуваємо брак кадрів. Із початком повномасштабної війни велика кількість наших працівників пішли добровольцями служити, когось мобілізували пізніше. Зараз знайти когось кваліфікованого, чи навіть працівника без кваліфікації проблематично", — додає Руслан Шварц.
Щосуботи півтони відходів такий мікроавтобус привозить на станцію. На культуру сортування відходів вплинув приїзд в Ужгород людей з великих міст України, каже Руслан.

"У великих містах таких як Харків, Дніпро Київ. Там це була розвинута історія і багато з них стали нашими постійними клієнтами. На противагу, велика кількість наших постійних клієнтів, хто жив в Ужгороді, виїхали за кордон. Якщо порівнювати довоєнний період і зараз саме по кількості вторсировини, то цифра плюс-мінус незмінна. Вона коливається, але це в межах похибки", — зазначає Руслан Шварц.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok