"Були села, де живих людей практично не лишилося". Історія військовослужбовця Сергія з позивним "Гога"

"Були села, де живих людей практично не лишилося". Історія військовослужбовця Сергія з позивним "Гога"

"Були села, де живих людей практично не лишилося". Історія військовослужбовця Сергія з позивним "Гога"
Військовий Сергій з позивним "Гога". Фото: Закарпатський ОТЦК та СП

Сергій з позивним "Гога" — військовослужбовець ЗСУ, який зараз служить в Мукачівському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Чоловік родом з Мукачева. У цивільному житті працював залізничником.

Після повномасштабного вторгнення Сергій вступив до лав ЗСУ та потрапив у 65-ту окрему механізовану бригаду, де вивчився на командира бойової машини.

Як зазначають у Закарпатському ОТЦК та СП, спочатку військовий служив під білоруським кордоном. Далі — на Запорізькому напрямку поблизу міста Гуляйполя.

"Вразили руйнування, які несе цей "руський мир". Були села, де живих людей практично не лишилося. Загибла худоба, безліч мух, безпритульні собаки й коти. Багато руйнувань. Мирні села, люди собі жили, і тут пришли вони", — розповів Сергій.

На Запорізькому напрямку "Гога" отримав перше осколкове поранення під час мінометного обстрілу. Потім, влітку 2023 року, бригада перемістилася на інший напрямок, де чоловік порвав зв’язки колінного суглоба.

"Що мене вражає подекуди в рідному тихому Мукачеві, так це відношення людей до військових. Воно якось змінилося порівняно з тим, яке воно було у 2022 році. Одні чомусь бояться військових, інші — не розуміють. Зі мною служили хлопці й багатодітні, й 58-річні, й ті, у яких були інші законні підстави не піти в армію, але вони стали на захист України. А тут інколи здається, що частина людей хоче залишатися у своєму комфортному середовищі, а про те що відбувається там не хочуть думати. І це дуже болить. Хлопці у тих важких умовах, у болоті, під російським вогнем боронять країну і нас тут. Їм потрібна заміна. Їм потрібно відпочити. А тут не всі це розуміють. І це мене вражає і болить", — розповів "Гога".
"Були села, де живих людей практично не лишилося". Історія військовослужбовця Сергія з позивним "Гога"
Військовослужбовець Сергія з позивним "Гога". Фото: Закарпатський ОТЦК та СП

Військовослужбовець каже: всім страшно, але треба розуміти й тих хлопців, які на передовій, бо їм теж страшно, але вони воюють.

"Перед переходом з однієї позиції на іншу завжди питав хлопців: "Хто зі мною? Будемо разом займати позиції". Брав із собою тільки тих, хто хотів. Одні пішли — інші побачили й наступного разу теж пішли. Одного разу хлопець з іншого підрозділу питає: "А в разі нападу куди відступати будемо?". Відповідаю: "Відступати не будемо! Ми окопані добре. А відступ — це гарантована смерть. Будемо битися". Наголошував хлопцям, що зі страхом постійно потрібно боротися. І коли до нас на позицію зайшла російська штурмова група, ніхто з нас не відступив. Ми були готові. Був окопний бій. Ми їх вибили. У нас тільки одне поранення, а росіяни змушені були відступити. А ми втримали позиції", — поділився Сергій.

Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads

На початок