Перейти до основного змісту
"Перемога точно буде наша". Історія військового 128-ї Закарпатської бригади Артема

"Перемога точно буде наша". Історія військового 128-ї Закарпатської бригади Артема

"Перемога точно буде наша". Історія військового 128-ї Закарпатської бригади Артема
. 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада/Facebook

Артем — військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Йому 22 роки. У кінці жовтня 2023 року виповнилося рівно три роки його служби у бригаді. Артем відбув ротацію у зоні ООС, а з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну чоловік постійно знаходиться у зоні бойових дій. Воював зі своєю бригадою на Запорізькому напрямку, Херсонщині, на Бахмуті.

Його історію розповіли на сторінці Закарпатського легіону у Facebook.

За словами Артема, найважче було у Бахмуті.

"З іншого боку для мене це було цікаво, з’явився азарт. З чим це зрівняти? Наче дорослому дядькові подарували вертольотик на пульті. У Бахмуті, бувало, росіяни стояли за 30 метрів, ми з ними перегукувалися, кричали один одному "Здавайся!", а потім перекидалися гранатами. Був один випадок: ми побачили групу росіян, 5 чоловік, і одного "затрьохсотили" з автомата. Він ішов останнім, упав і почав кликати своїх на допомогу. А ті навіть не оглянулися й пішли далі, наче нічого не сталося. Той якийсь час кликав на допомогу, а коли зрозумів, що її не буде, почав кричати нам чистою українською: "Хлопці, допоможіть, я вас благаю!". Мабуть, був із мобілізованих "ЛДНР". Ми туди не могли добратися, так він і помер від отриманих ран", — розповів військовий.

Артем каже, проти 128-ї бригади стояли різні підрозділи російської армії — "вагнери", кадирівці з "Ахмата", регулярні війська РФ, мобілізовані.

"У першу хвилю штурмів кидали "м'ясо" — колишніх зеків, ненавчених і слабко екіпірованих. У них часто каски були замалі й бронежилети не по розміру, а деякі йшли взагалі без броні й касок. Дивишся на таких із вікна й думаєш: "Ну куди ви лізете? За що така дурна смерть?". Їхнє головне завдання — виявити наші вогневі позиції, чи прикриває нас якась бронетехніка, міномет, артилерія. А далі вже лізли навчені, професійні", — каже Артем.

За словами військовослужбовця, для нього військова служба — це робота, яку він має виконувати, як і кожен громадянин України, кожен чоловік.

"Тих чоловіків, які виїхали за кордон, я позбавив би українського громадянства. Перемога точно буде наша, тоді вони повернуться й будуть говорити, що тримали економічний фронт. Але є тільки один фронт, і він тут. Тому я поважаю тих, хто прийшов сюди, хто стоїть тут і воює за свою країну", — зазначив чоловік.

Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads

Топ дня
Вибір редакції
На початок