Володимир на позивний "Поляк" — боєць штурмового підрозділу 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Чоловік родом з Тернопільської області, багато років працював у Польщі. Позивний "Поляк" у військового через те, що він й досі часто спілкується з польськими колегами. Володимир добровільно пішов у військкомат і воює з 2022 року. Зокрема, воював на Херсонському, Донецькому та Запорізькому напрямках. Історію Володимира розповіли на Facebook-сторінці Закарпатського легіону.
Чоловік пригадує, що під час боїв за Бахмут він отримав поранення — посік ногу осколками від артобстрілу.
"Я пошкандибав на точку евакуації десь за кілометр від бойових позицій. Лінія зіткнення тоді не була суцільною, бо ми штурмували, і нас штурмували, у тил проникали російські диверсійно-розвідувальні групи, усе перемішано. Дійшов до точки евакуації, там ще двоє наших бійців сидять. Поруч блоки з водою, сухпаї, ящики з боєкомплектом. Бачу, ходить поблизу якийсь боєць у російському бушлаті. Я не здивувався — якщо нашу форму посіче осколками чи обпалить вогнем, ми брали трофейну — морози ж. Сідаю на ящик із боєкомплектом, цей боєць підходить, здоровкається з нами трьома за руку й каже російською: "Здарова, бандюкі! Вадічка єсть?" Я не надав значення, частина наших хлопців теж спілкується російською. І просто кивнув на блоки з водою. Він відходить, нахиляється за водою і тут я бачу на касці велику білу "Z". Кидаюся до свого кулемета, який відклав метрів за п’ять. Він теж зрозумів куди потрапив, відскочив, навів свій автомат і натиснув на спусковий гачок. Але пострілів немає, тільки "клац". І тоді він кидається навтьоки", — розповів Володимир.
За словами "Поляка", далеко відбігти російському військовому не вдалося. Жодних документів при ньому не було, тільки рація й автомат.
Чоловік згадує: "Автомат був цілком справний, повний магазин бронебійних патронів. А не вистрілив, бо росіянин спершу пересмикнув затвор, а потім вставив магазин. Тобто у патроннику не було патрона. Його рація нас дуже виручила — ми два тижні слухали її й знали, хто готується до штурму, у кого закінчуються боєприпаси, які втрати".
Володимир зізнається, що під час боїв нашим військовим дуже дошкуляють ворожі дрони. Проте Збройні сили України ефективно по них працюють.
"Першого дрона я збив біля Бахмута зі свого автомата. Це був "Матріс" — дуже потужний і дуже дорогий. Я випустив по ньому магазин патронів і влучив. Дрон упав у сірій зоні між позиціями — від нас метрів 100 і від росіян стільки ж. Поліз за ним, по мені відкрили вогонь. Поліз вночі й знову засікли й почали стріляти (мали тепловізори). Тоді я поліз на самому світанку, коли почався дощ зі снігом, і мене не помітили. Віддав трофей нашій аеророзвідці. Потім ще збив саморобного, а загалом на моєму рахунку 4 ворожі дрони. Під час останніх боїв наш підрозділ тільки за один день збив три дрони. Коли влучаєш у батарею, вона так гарно горить у польоті — любо дивитися", — ділиться "Поляк".
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram.
