"Міра" — щорічне гуцульське свято, яке проводять у селі Лазещина Рахівського району. Це давня традиція гуцулів. Під час святкування місцеві жителі виганяють своїх овець в спільну отару, а далі пастухи женуть худобу на полонину, там впродовж 4 місяців пасуть овець, доять, а з молока роблять бринзу та вурду.
Під час свята "Міра" місцеві жителі приганяють своїх овець в спільну отару, де їх здоюють. Далі молоко приносять до головного ватага, який проводить його контрольні заміри. Потому обліковують ці данні щодо кожної вівці. Все це робиться для того, аби вівчарі знали, скільки сиру треба буде віддати господарям.
"У нас це називається "уред". Якщо надійна вівця, то має дати 3–4 відра молока, і ми повинні кожній людині повернути стільки ж — уже у вигляді сиру. Наприкінці вересня — на початку жовтня є свято, яке називається "Розлучені". Тоді всі люди збираються, кожен забирає свою худобу. "Міра" для нас, гуцулів, — це як друга Пасха. Це радість кожного ґазди: що він викормив, вигодував, дістав приплід ягнятко і отримає ту грудку сиру, зробить бринзу", — розповідає власник фермерського господарства Ілля Петрюк.
Фермер разом з дружиною займаються розведенням овець впродовж 10-ти років. Наразі мають близько 400. Свято "Міра" проводять на його господарстві. Чоловік показує, як міряють молоко.
"Якщо людина надоїла одно таке горня, то буде 15 літрове відро. Вівчарі мають віддати власнику овець 4 відра або 5. П’ять маленьких горнят ідуть у одно таке велике", — додає фермер.
За словами Іллі Петрюка, наразі на його господарстві працюють 5 людей.
"Я займаюся вівчарством із самого дитинства. Нині веду господарство разом зі своєю дружиною. Заготовляємо сіно, купуємо корми. Я бачу перспективу розвитку нашого господарства, особливо якщо буде певна підтримка від влади. За 10 років, відколи ми цим займаємося, вона вже допомагала: надала дотацію — по дві тисячі гривень на одну голову. Також ми виграли європейський грант, за кошти якого закупили техніку — косарку, трактор, граблі. Це значно полегшить нашу роботу", — зазначає Ілля Петрюк.
Василь Приймичук займається вівчарством з 1983 року. Чоловік каже, на полонині пасуть овець 4 місяці. За словами вівчаря, упродовж чотирьох місяців харчуються тим, що приносять люди, а також сиром. На полонину беруть також собак, щоб охороняли овець.
Коли молоко виміряли, власник фермерського господарства разом з місцевими жителями обговорюють вартість випасу овець на полонині.
"Одна вівця може за один раз давати літр двісті, вісімсот грамів. Залежить чи добра, чи погана, чи стара, чи молода. Вівця може прожити й 8 і 10, 12 і більше років", каже місцевий житель Володимир Пранничук.
За словами Іллі Петрюка, минулого року за догляд овець упродовж чотирьох місяців платили 500 гривень за одну тварину. Така ж ціна буде і цього року. Завершують свято "Міра" освяченням вівчарів та овець.
"Свято "Міра" — це традиційне гуцульске свято. Перед тим як вони починають якусь дію чи мають якісь плани, гуцули зазвичай просять благословення. І сьогодні, коли ми молилися, ми просили благословення не тільки для стада овець і пастирів", — зауважує священник.
За словами Іллі Петрюка, цьогоріч на полонині будуть пасти 600 овець.
Що відомо про вівчарське свято "Міра"
Традиції вівчарського свята "Міра" Ясінянської громади внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
"Одне з найдавніших занять горян у Карпатах – скотарство — дало поштовх багатьом звичаям і обрядам. Серед таких є і "Міра" жителів Ясінянської громади Закарпаття. Її традиції мають економічну й культурну складову, сприймаються як свято. Обряд "Міра", який проводиться щороку в травні, є одним з основних у відлагодженому господарському механізмі", — йдеться на Faceboo-сторінці Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури.
"Міра" у Ясінянській громаді на Рахівщині має схожість і з тими дійствами, що побутують в інших місцевостях Закарпаття, де займаються відгінним вівчарством. У Тячівському і Хустському районах той день, коли відбувається вимірювання молока овець і їх виганяють на полонини, має іншу назву — "Мішання".
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok
