У Тернополі в центральній міській бібліотеці відбулася зустріч з поетом Романом Фещаком. Захід організували під час проєкту "Творчі зустрічі з молоддю".
Про це розповіла Суспільному директорка центральної міської бібліотечної системи Оксана Лехіцька.
За її словами, ініціювала зустріч обласна організація Національної спілки письменників України.
Поет Роман Фещак втратив зір у 14 років. Після цього почав римувати. Пише пейзажну, інтимну, патріотичну поезію, а також вірші-фентезі. Вірш "Життя наосліп" Роман написав до Міжнародного дня незрячих:
Крок уперед і тростина на старті,
На циферблаті не видно доріг.
Жити наосліп, без сумніву, варто,
Навіть якщо хтось зі зрячих не зміг.
Про життя людей з порушеннями зору в своїй поезії хлопець розповідає часто. Писати вірші почав у старших класах, коли навчався у Львівській школі для незрячих дітей.
"Я до того не міг читати, писати. А там навчили читати шрифтом Брайля. Так я трохи читав, писав. Далі озвучував на телефон, адже є спеціальні програми, які озвучують телефони, ноутбуки. І таким чином здобув можливість писати, бо до того якісь були думки, фантазії, але не міг це об’єктивувати назовні. А завдяки технологіям та друзям зміг це зробити", — говорить поет.
Свої вірші Роман публікує в соцмережах і на літературних форумах, а також у газетах, колективних збірниках і літературних виданнях. Також у 2024 році він став лауреатом премії імені Степана Будного:
"Люблю писати щось філософське. Говорив сьогодні про незрячих, оскільки сам незрячий. Хочу донести головну думку, що вони не гірші, ніж ті, що бачать. Іноді незрячі люди можуть навіть дивувати".
Першу патріотичну поезію Роман написав у вересні 2022 року. Планував видати збірку, але почалася повномасштабна війна.
"Після 24 лютого в мені щось як перегоріло. Я тоді цілий місяць писав тільки патріотичну поезію, майже щодня. Зокрема, в перші дні в мене по одному віршу виливалося. А потім я перегорів і взагалі не знав, що робити, тому що писати патріотичну поезію не міг, а не писати теж не міг.
Думав, що писати про щось інше — це неправильно. Проте в квітні, травні побачив, що природа живе, люди продовжують жити. Зрозумів, що потрібно писати про все, що є довкола нас, і якраз тим самим допомагати людям відволіктися, знайти розраду в тих рядках", — розповів хлопець.
На творчу зустріч прийшла школярка Анна Мусій:
"Справді, складна література в нього. Він зміг показати через вірші те, що пережив. Найбільше мені запам’яталася і сподобалася його поезія "Герої не вмирають" і вірш "Не мовчи". Він досить кричущий, в ньому багато змісту і сенсу".
Супроводжує Романа на таких зустрічах його мама Марія Фещак. Жінка розповідає, син пише не лише вірші, а й прозу. Здебільшого це оповідання та казки. Згодом хоче спробувати себе у жанрі роману:
"Я завжди підтримую свого Романа. Він пише вірш і спочатку дає мені, щоб я прочитала. Кажу: "Ромо, цей мені не зайшов", а він каже: "Мамо, бо ти його не так розумієш". Але я завжди його підтримую. Він дуже багато пише фентезі, але фантастичні вірші мені не дуже, а всі решту люблю і читаю. Також читаю його казки, оповідання".
Проєкт "Творчі зустрічі з молоддю" працює з вересня, зазначила директорка центральної міської бібліотечної системи Оксана Лехіцька:
"Уже встигли запросити багато молодих поетів. Вважаємо, що це надзвичайно хороша ініціатива, адже не всі сміливі й можуть заявити про себе, не всі мають можливість друкувати твори в пресі чи інших виданнях. Тому такі зустрічі відкривають таланти і ми можемо говорити, що українська література має майбутнє, особливо, літературне Тернопілля".
