У Кременецькому районі відбувається православний молодіжний табір "Вірля". Його 12 рік проводить Тернопільська єпархія Православної церкви України. Цьогоріч до табору долучилися 40 дітей з області.
Про це розповіла Суспільному комендантка Олена Григорчук.
Впродовж тижня вони гратимуть в ігри, молитимуться за перемогу України та співатимуть українських пісень біля ватри.
На території Свято-Юріївського монастиря розпочався православний молодіжний табір "Вірля". Комендантка Олена Григорчук каже, цьогоріч на нього приїхали 40 дітей з Тернопільщини. Учасників поділили на курені, перший і третій змагаються між собою в грі "Хто зверху?".
"Ця гра для того, щоб діти і подружилися, дізналися щось нове, а також розвивалися інтелектуально. Гра складається з 6 раундів та фіналу. У кожному раунді вони можуть отримати два бали, а в фіналі ці бали подвоюються. Перший раунд — це "Збери літери", дітям почіпляють спереду і ззаду букви, вони, відповідаючи на запитання, складають слова. Другий раунд — це "Музичний крокодил". Дитина одягає навушники і спочатку слухає, а потім пантомімою показує даний твір, музику через назву пісні, чи через текст. Третій раунд — це "Еліас", також є раунд "Правда чи брехня" і також раунд "Планка", коли дитина стоїть у планці та відповідає на запитання. І останній раунд — це фінал, а фінал у нас секрет", — каже інструкторка табору "Вірля" Софія Рябоконь.
У раунді "Музичний крокодил" пісню для третього куреня жестами показувала Софія Шафранська. "Найскладніше було вгадати пісню, тому що я не могла пояснити марку машини, але команда вгадала по бороді виконавця пісні".
Вгадати персонажа мультфільму намагається Дмитро Вішко з першого куреня.
"Давали нам пов’язку на голову й було невідомо, ким я є. Не знаєш, запитуєш, складно думати в той момент, але якимось чином треба вгадати, наша команда помогла".
У програмі табору також є молитви.
"Мета табору — привчити дітей до щоденних молитов. Звісно, що у своїх молитвах найперше ми молимося за мир в Україні, за наших воїнів, які стоять на передовій, які дають нам можливість бути на цьому таборі і дати можливість дітям відволіктися від війни, відчути ці літні канікули веселими, щоб духовно зростати, тримаючись правдивої, Христової дороги", — каже священник Олег Крупський.
"Мені дуже подобається молитися, бо це є розмова з Богом. Ми можемо попросити про різні прохання. Найперше, що я прошу — це миру, також молюся за здоров’я всієї своєї родини, за усіх, хто цього потребує", — розповіла учасниця табору "Вірля" Христина Яцюк.
Діє у таборі й пошта, куди учасники цілодобово можуть кидати листи. Також можна залишати анонімні запитання для духівників.
"У таборовій пошті бажають гарного настрою, гарного дня своєму куреню, іншим куреням, іншим учасникам, з якими тут познайомилися. Звідси багато починають товаришувати по життю. Це для підняття настрою, побажань. Це круто, що в таборі можна висловлювати свої думки у письмовій формі", — каже курінний табору Анатолій Романів.
Бунчужний табору Назар Шевчук розповідає, що проживають діти у наметовому містечку.
"Тут у нас наметове містечко. Таке особливе місце, немала кількість наметів. Це досить таки класний спосіб, бо ми знаходимося в чудовому місці, тут сосновий ліс, відпочинок на природі, ці ночівлі в наметах, дихання свіжим повітрям. Як на мене — це тілесне відновлення, відновлення своїх сил і морального спокою".
Вперше в табір "Вірля" приїхали Уляна Гордієнко та Софія Кінаш. "Маю сумку з одягом, тут більше по гігієнічних потребах, посуд взяли, каримат нам дали, спальний мішок теж дали, бо з собою не брала. Загалом мені дуже подобається атмосфера, ліс, чисте повітря, різні ігри грали і це дуже класно", — каже учасниця табору "Вірля" Уляна Гордієнко. "В нас є спеціальна кишенька, куди ми ставимо свої молитовнички і всі дрібні речі – окуляри, кепка", — говорить учасниця табору "Вірля" Софія Кінаш.
Бунчужний табору Назар Шевчук розповідає, що табір триватиме сім днів. Програму складали відповідно до цьогорічної теми табору — "Сім гріхів і відповідні їм чесноти".
"Зранку прокидаємося і молимося. Перед сніданком, обідом, вечерею також молимося. Молитва — це основа, але крім цього у нас є багато ігор: купаємося, граємося, в нас цікаві ватри, на яких ми спілкуємося, показуємо різноманітні сценки, готуємо виступи, показ талантів, співаємо пісні. І для мене особисто класним є те, що під час ватри, коли здавалося б, що програма перенасичена, діти втомлені, але вони хочуть співати. Діти багато згадують пісень народних, які здавалися вже забутими, це надзвичайно круто, коли щось своє, щось автентичне відновлюється завдяки такому молодіжному руху".
Комендантка Олена Григорчук говорить, що православний молодіжний табір "Вірля" на однойменному хуторі Тернопільська єпархія Православної церкви України проводить з 2012 року.
"У нас була перерва в зв’язку з карантином і війною, ми зробили невеличку перерву і минулого року ми відновили проведення. В нас на Фейсбуці є оголошення, вони його заповнюють і ми приймаємо у табір".
