"Бути добровольцем — це пожертва свого життя. Але я вважаю, це достойно". Історія боротьби тернополянина Сергія Коновала

"Бути добровольцем — це пожертва свого життя. Але я вважаю, це достойно". Історія боротьби тернополянина Сергія Коновала

Тернополянин Сергій Коновал пішов на війну в 2014 році, будучи студентом. За 10 років пройшов шлях від парамедика до командира стрілецької роти 67-ої окремої механізованої бригади. Під час АТО брав участь у бою в Пісках, поблизу Донецького аеропорту, а коли почалася повномасштабна війна — звільняв від окупантів Київ, Харків і тримав оборону на Донеччині. 6 квітня Сергій Коновал загинув поблизу міста Часів Яр Бахмутського району Донецької області. З дня загибелі Норда минуло 9 днів. Історію його боротьби ми зібрали в статті.

Початок бойового шляху Сергія Коновала

"Доброволець — це людина, яка жертвує своїм часом, силою, енергією, особистим життям для того, щоб зробити краще життя в країні"

Тернополянин Сергій Коновал вирушив на війну в 2014 році, будучи студентом-стоматологом. На сході був парамедиком "Госпітальєрів", надавав бійцям домедичну допомогу. За 2014-2015 роки був у Станиці Луганській, Щасті, Пісках, а також біля Донецького аеропорту. Про ті часи боєць згадував так:

"Найскладніше було в Пісках. Знаходитися довше, ніж 10 хвилин вище землі було вкрай небезпечно для життя. Стабільно раз в день треба було проводити евакуацію. Різні були випадки — складніші, легші, були травми, несумісні з життям".

Доброволець Сергій Коновал
Сергій Коновал на війні, 2015 рік. Фото з особистого архіву Сергія Коновала

Велопробіг "Чумацький шлях" США та Канадою

"Будь-які мрії — це реально"

У 2018 році Сергій Коновал взяв участь у велопробігу "Чумацький шлях". Разом із велосипедистами з Києва та Херсона, серед яких було троє ветеранів АТО, він подолав 10 тисяч кілометрів Канадою та США. Під час велопробігу розповідали іноземцям про війну в Україні та зустрічалися з діаспорою.

"Я один велосипед розбив через те, що заснув за кермом. Було дуже важко, бо постійно потрібно було крутити педалі, ми їхали, недосипали. Взагалі основний посил, який я хотів донести до людей, що будь-які мрії, які ви хочете реалізувати — це все реально, просто треба прикласти зусиль і мати бажання".

Основною метою велопробігу був збір грошей на благодійність.

"Ми зібрали 10 тисяч доларів. Ці гроші передали сім’ї Білоусів, це переселенці з Донецької області, будинок сімейного типу, чоловік із жінкою всиновили 13 дітей. Також сирота Артемко, в нього батько загинув на Сході, він залишився круглою сиротою, ним опікується волонтерка і ми частину грошей передали йому".

Заснування "Дому ветерана" в Тернополі

Сергій Коновал — один із засновників "Дому ветерана" в Тернополі. Над простором для бійців, ветеранів і їхніх сімей Норд почав працювати в 2019 році. Допомагали робити ремонти та облаштовувати "Дім ветерана" підприємці, друзі та побратими.

"Ідея створення "Дому ветерана" — об’єднати всіх ветеранів. І в принципі цей процес починається на фоні того, що потрібно робити ремонти й приходять хлопці допомагати".

Зараз у "Домі ветерана" проводять лекції, тренінги для військовослужбовців та їхніх сімей, працюють психологи, а також діє тренажерний зал.

Зйомки фільмів і кліпів

"За кожним ім’ям стоїть людина, яка б могла насолоджуватися життям, але вона загинула"

У цивільному житті Сергій Коновал працював відеооператором на одному з тернопільських телеканалів. Також був оператором і співпродюсером фільмів "Шлях поколінь", "Дорога в Карпати", "Трохи нижче неба". Останній — це спогади рідних та побратимів про чотирьох загиблих кіборгів із Тернопільщини: Ігоря Римара, Івана Вітишина, Володимира Труха і В'ячеслава Мельника.

"Всі вони розповідали про ці всі жахливі дні, коли відбувалися жорстокі бої, протистояння, про страшні, люті морози — до -30 градусів, навіть більше. Розказували, як росіяни газом почали їх травити. Згадують моменти загибелі хлопців".

Також Сергій знімав кліп про Тернопіль на пісню місцевого гурту "Кожен з нас".

Зйомка кліпу про Тернопіль на пісню гурту "Кожен з нас"
Сергій знімає кліп про Тернопіль на пісню гурту "Кожен з нас". Суспільне Тернопіль

Військово-патріотичне виховання молоді

У 2020 році Норд був співорганізатором "Маршу захисників", на який приїхали ветерани та бійці з різних міст України. Колона захисників пройшла вулицями міста — від Алеї Героїв Микулинецького кладовища до Театрального майдану, де зачитали імена загиблих бійців "Правого Сектору".

"Ми сьогодні зачитували імена загиблих наших побратимів. За кожним ім’ям стоїть людина, яка би могла жити й насолоджуватися життям, але вона загинула. І хочеться просто-напросто, щоб розуміння цього прийшло до звичайних людей, які гуляють поряд".

У Тернополі Норд займався й патріотичним вихованням молоді. Зокрема, проводив військові вишколи. Навчав молодь військової тактики, рукопашного бою та медицини.

"Тренери — це учасники бойових дій (АТО/ООС), вони діляться не просто теорією, а передають практичні знання та навики".

Участь у повномасштабній війні

З 2015 року Сергій Коновал був командиром 6-ої резервної сотні Добровольчого Українського Корпусу "Правий Сектор". За два дні до початку повномасштабної війни разом із побратимами бійці оголосили загальну мобілізацію. До цього проводили посилені тренування з побратимами.

"Люди, які бажають долучитися, можуть приходити в "Дім ветерана. Ми проводимо коротку співбесіду і після того, якщо людина дійсно готова захищати, долучатися, працювати — вона вливається в наші ряди".

"Війна зробила мене сильнішим"

А вже 24 лютого Сергій разом із бійцями "Правого сектору" вирушив на фронт.

"Нас було близько 50-ти людей, які виїхали на фронт у перший день повномасштабної війни. І потім до нас почали підтягуватися нові люди. Оскільки я був командиром 6-ої резервної сотні, відповідно у бойових умовах я став командиром сотні, яка була переформована в 2 роту. У Тернополі ті, хто лишився, зробили мобілізаційний пункт і люди до нас долучалися. Зараз нас 120 людей, є багато охочих ще долучитися, багато хто хоче перевестися з інших бригад. Наша сім’я буде зростати, тому цікаво під кінець війни скільки нас буде вже".

Добровольці з Тернополя вирушають на фронт
Добровольці "Правого Сектору" збираються біля "Дому ветерана", щоб вирушити на фронт, 24 лютого 2022 рік.

Під час повномасштабної війни Норд брав участь у визволенні Києва, Чернігова, Харкова та інших міст України, також воював на різних напрямках Донеччини.

"Мені здається, що війна зробила мене сильнішим. Бо на війні ти вчишся тим речам, які в цивільному житті в принципі до тебе моли й ніколи не прийти. Ти вчишся долати труднощі, які приносить війна. Війна загартовує. Якщо винести ці речі з війни та лишитися живим, то можна стати сильнішою особистістю, ніж ти був до того".

Не зважаючи на напружену ситуацію та часті штурми, в перервах між боями Сергій знаходив час, аби виготовляти сувеніри для волонтерів, які допомагали його роті.

"Коли знаходжу час, щоб присвятити його таким моментам, то це добре. Творчість сильно розвантажує, зокрема, психологічно. Особливо, коли вже нікого нема, ніхто тебе не відволікає, не турбує. Відпочиваєш і водночас набираєшся сил. Це своєрідна арттерапія".

Зустріч із майбутньою дружиною

"Я хочу бути разом, я хочу, щоб ми працювали разом і пришвидшували перемогу разом"

На війні Сергій знайшов своє кохання — тернополянку Ольгу Данченко. Жінка допомагала роті Сергія, вони часто переписувалися, але вперше побачилися в Барвінковому на Харківщині. Згодом Ольга продала свою машину, щоб купити коханому тепловізор, і переїхала на Донеччину, аби завжди бути поряд з ним.

У серпні 2023 року Сергій зробив Олі пропозицію, а в січні 2024-го — пара одружилася. Проте одразу після весілля — обоє повернулися на фронт.

"Ніколи не жалкував про свій вибір": історія боротьби тернополянина Сергія Коновала
Сергій Коновал освідчився Ользі Данченко на теплоході. Фото: Фото з особистого архіву Ольги Данченко

"По-іншому в моєму житті бути не може. Це моя сім’я, це те, заради чого я живу, це те, що мене надихає, і я не можу дозволити собі бути осторонь від нього, осторонь від ситуації. Чим більше ми будемо всі корисні, працювати на перемогу, тим швидше наступить наше щасливе, інше життя. Тому я хочу бути разом, я хочу, щоб ми працювали разом і пришвидшували перемогу разом", — розповіла Ольга Данченко.

"Звісно, моментами буває дуже складно, моментами буває розчарування, але я ніколи не жалкував про цей вибір, тому що я розумію його необхідність, і переконаний, що якщо всі люди або більшість людей в нашій країні більше сфокусувалися на перемогу, то ми би здобули її раніше і зараз могли би рухатися в тому векторі, якому ми бачимо. Але маємо те, що маємо, і нічого не залишається окрім того, як дальше боротися", — розповідав Сергій.

Нагороди Сергія Коновала

Минулого року Сергія Коновала нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Серед нагород Норда також орден "Лицарський хрест добровольця", медаль "Доброволець АТО", відзнака "Боєць, ветеран ДУК "Правий сектор".

"Перемога залежить від кожної людини. Не можна чекати собі вдома, поки там на фронті замість тебе повоюють і потім ти просто поаплодуєш перемозі і все. Кожен має робити роботу. Не кожна людина має тримати автомат в руках, згоден, але кожна людина має знайти якусь нішу, яка буде наближати нас до перемоги. Дуже образливо звучить, коли цивільна людина каже: "Не йду на війну, бо я не готовий". Не має так бути. Скільки можна?".

Сергію Коновалу вручили орден "За мужність" ІІІ ступеня
Сергію Коновалу вручили орден "За мужність" ІІІ ступеня. Фото з особистого архіву Сергія Коновала

Загибель Сергія Коновала та прощання з бійцем

У квітні цього року командир "Сталевої Сотні" 67-ї окремої механізованої бригади ДУК Сергій Коновал разом зі своєю ротою воював поблизу Часового Яру на Донеччині. Під час виконання бойового завдання 6 квітня Сергій і його заступник Тарас Петришин з позивним "Химера" загинули. В бліндаж, де були бійці, попав ворожий снаряд.

9 квітня бійців "Сталевої Сотні" зустріли "На щиті".

Попрощатися з тернополянами прийшли сотні людей.

Посмертно Сергію Коновалу вручили нагороду "Залізний пластовий хрест". Це пластова відзнака, яку надають за хоробрість у боротьбі за Батьківщину.

Норд вступив до Пласту в 2020 році. Був членом 5 куреня УСП "Орден Хрестоносців" імені Андрея Шептицького, де здобув внутрішньокурінний ступінь "Лицар". Планував скласти пластову присягу, але не встиг цього зробити через участь у бойових діях.

Посмертно Сергію Коновалу вручили "Залізний пластовий хрест"
Посмертно Сергію Коновалу вручили "Залізний пластовий хрест". Нагороду тримає батько Норда. Суспільне Тернопіль
"Добровольцем бути — це пожертва свого життя. Але я вважаю, що це достойно. Бо є питання: "Що я лишу після себе?". Якщо я буду знати, що моя совість чиста, я після себе лишу щось нормальне, то воно варте того"

На початок