До повномасштабного вторгнення Росії в Україну захисник на позивний "Яр" 15 років пропрацював у броварні. Потім пішов на війну. Він захищає Україну в складі 105 окремої бригади тероборони ЗСУ.
Боєць розповів Суспільному, що в броварні починав вантажником, остання посада, на якій працював, — керівник відділу збуту. До повномасштабної війни він не мав військового досвіду.
"24 лютого я подивився новини, дізнався, що відбувається, поїхав на роботу, а після обіду вже був у військкоматі. Там була велика черга, тому я потрапив туди наступного дня".
Чоловік був у бою, де загинув командир Сергій Король із позивним "Махно". Це сталося 24 лютого 2023 року на Харківщині.
"Це був удар для всієї роти. Всі поважали Володимировича. Я говорив із солдатами. Щоранку Володимирович обходив усі позиції, він брав зарядні та акумулятори заряджені до рації. Він обходив усіх і всі говорили, що після того, як він приходив, то в усіх піднімався настрій і бойовий дух. Коли його не стало — це був дуже важкий удар", — розповів боєць.
Після загибелі Сергія Короля "Яр" продовжив його справу. Зараз він тимчасово виконує обов’язки командира роти.
"У той момент, коли йде бій, коли ми знищуємо ворога, в мене немає агресії, я стараюся бути холоднокровним, тому що кожне рішення воно може вартувати життя. Після бою приходить страх, адреналін виходить, а під час бою найважливіше — це зберегти особовий склад".
Боєць каже, люди повинні пам'ятати тих, хто віддав життя за незалежність України.
"Зокрема, в нашій роті загинули: 28 грудня Волошин Руслан, 13 лютого Хорощак Сергій, 24 лютого Король Сергій, 24 лютого Сагайдак Олег, а Любомир Крупа перебуває в переліку зниклих безвісти".
Військовослужбовець розповів, що в боях дуже допомагають дрони.
"Вони на війні дуже допомагають, реально рятують життя. Пригадую, 3 березня у нас був бій і ми підняли коптер, побачили, що на наші позиції суне близько роти противників, це близько сотні людей. Ми побачили, що весь ліс світиться саме завдяки тепловізору. Ліс сосновий і завжди зелений, тому важко побачити, що хтось пересувається. Але завдяки коптеру з тепловізором ми їх побачили, приготувалися. Я передав координати на артилерію, хлопці були готові, всі спрацювали на відмінно. Ми поклали близько 15 росіян і в нас був лише один поранений. Я вважаю, що це завдяки тому, що ми вчасно їх побачили і вже всі були готові".
Під час одного з боїв "Яр" отримав поранення. Лікувався в Микулинецькому санаторії. Там колектив закладу придбав для 105 бригади дві антидронові рушниці, коптери та тепловізійні приціли.
"Допомога волонтерів реально рятує життя. Завдяки підтримці волонтерів ми мали антидронову рушницю. Без неї ніяк, бо коптери літають постійно і скидають нам на голови гранати, боєприпаси різні. Без рушниці важко було встояти".
Як подяку боєць дарує волонтерам трофеї — речі російських військових, які знаходить після боїв.
"Люди, які купляють нам автомобілі, ми їм даруємо броніки росіян, люди, які купляють коптери, — каску чи просто вдячність від підрозділу. З цієї колекції, що залишилося, в мене є шеврони вбитих окупантів, каски, броніки і, навіть, рідкісний металошукач, з яким вони заходили на наші позиції".
Захисника на псевдо "Яр" каже, що зараз кожен має робити все, аби наближати перемогу.
Читайте також
- "Як був військовим, так і залишуся": історія бійця з Тернопільщини на позивний "Тиса"
- "Танці — це основа мого життя": історія балетмейстера з Тернопільщини, який захищає Україну
