13 квітня російська армія завдала ракетного удару по центру Сум. 69-річний сум'янин Володимир Бойко — один з пасажирів автобуса, який проїжджав повз місце влучання і потрапив під обстріл. Чоловік травмувався, однак, допоміг рятуватися іншим пасажирам. Як все відбувалося, розповів кореспондентам Суспільного.
"Це важко передати. Це було миттєво, якийсь звук, вибух, посипалось скло", — пригадує 69-річний сум'янин Володимир Бойко ракетний удар в Сумах, який російські військові завдали вранці 13 квітня.
"Я вирішив поїхати поставити свічки за хлопців і вийшов, от зупинка навпроти, саме під'їхав 62 автобус, я сів, і ми поїхали. Доїхали до 4 школи, і тут почули вибух. Всі почали дивитися в смартфони, прочитали, що це приліт, автобус поїхав далі і доїхали до Банківської академії", — згадує Володимир Бойко.
Чоловік розповів, що того дня була Вербна неділя і багато містян поверталися з богослужіння: "Людей було страхіття в автобусі — дуже багато. Один до одного, бачите, вихідний, хто їхав у церкву, хто на цвинтар на Баранівку, хто їхав на базар. Біля 4 школи ще зайшли".
Саме тоді, коли автобус під’їхав до одного з корпусів державного університету, пролунав повторний вибух, згадує Володимир: "Люди кричали, а що кричали не чув, в мене була перша реакція, відкрити двері, щоб люди могли вийти. Всі двері заблоковані — не відкриті. Я ж не знав, що водій вже не живий і тут молодий хлопчина, спортивний хлопець, з'ясувалося потім вже, що він карате займається і він таким стрибком гімнастичним вистрибнув у вікно. Я пробую, а в мене не виходить відчинити двері. Я йому крикнув: "Допоможи відчинити". Він почав штовхати, а я зсередини тягнути ті двері і нам половинку вдалося відкрити. А другу не вдалося, бо там літні жінка і чоловік поранені лежали і вони заблокували, неможливо було".
У пана Володимира голова, обличчя та руки посічені склом, однак тоді, каже, про свої поранення не думав, прагнув допомогти іншим.
"Думав, може когось вдасться врятувати, витягнути звідти. Зайшов, але вже від середніх дверей, розблокували тільки середні двері, так решта лишились заблоковані. Від середніх дверей до задніх вже нікого не було, вже повибігали або хтось допоміг вийти. Не знаю, важко сказати, але від водія, до середніх дверей, лежали загиблі. Я вийшов, на тротуарі лежали люди — це страхіття. Люди лежали, дівчинка лежала, загинула. Поранення були жахливі. Просто жахливі", — додав Володимир.
Володимир, говорить, що не став чекати на "швидку", бо навколо було багато поранених. "Я почав голосувати, кілька машин проїхали і не зупинились, в мене все обличчя було залито кров'ю. А потім зупинилась машина з написом "Хліб", водій зупинився і він мене довіз".
Чоловік каже: ще перебуває у стресі.
"Вчора пів дня мені телефонували рідні, друзі. Живий, пощастило. Справді пощастило. Метр ліворуч, або був би калікою, або був би не живий", — зізнався Володимир.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
