Вадим на псевдо Шах — уродженець Києва, зараз виконує військові завдання в Сумах. До повномасштабного вторгнення працював слюсарем-сантехніком і охоронцем на підприємстві. Вадим поховав дружину, тяжко переніс інсульт і має маму з інвалідністю, однак не роздумуючи став на захист рідного міста. Про свій бойовий шлях розповів Суспільному.
"Вилазь, кажуть, війна почалася. Я вийшов, дивлюся – хлопці тягнуть смітники. Перше, що ми зробили, — виставили на дорозі сміттєві баки, потім люди почали возити пісок. Все організовано настільки було. Через якийсь час ми бетон поставили і зробили укрєп. До цього і ракета летіла в дім, поруч рознесло пошту, це район Борщагівки", — згадує початок війни Вадим.
Коли видали зброю, згадує воїн, разом із побратимами почали перевіряти автівки: "Багато мародерів було, ми їх клали в пол, поліції не було. У нас були старші хлопці, вони вирішували, що з ними робити. Ну а через два місяці тільки з'явилася поліція. Вони зайняли пости разом з нами, вони перевіряли документи. Багато підроблених документів. Ми попали в 196 школу, там ми в теробороні вже були. З тероборони підписали з ДФТГ договір на 3 роки, потім попали в інше місце, біля "екрана", де ми чергували з поліцією, зупиняли порушників, перевірка документів була".
Так минуло півтора року. Потім Вадим долучився до лав Збройних Сил України. Пройшов базову військову підготовку і потрапив до 635-го окремого зенітного кулеметного батальйону. Там зайняв посаду навідника кулеметного взводу. Його мобільній вогневій групі, розповідає, вдалося збити десятки безпілотників, що летіли на столицю країни.
"Виставлені позиції були правильно, спочатку одна, потім дві позиції, бо за нами спостерігала розвідка. Ми зустрічали новий рік з близько 100 шахедами й ракетами, ракети були знищені, в мене над головою летів — я його завалив, я не хотів, щоб він попав кудись, де знаходяться люди", — розповідає чоловік.
Останні пів року Вадим служить у взводі охорони Сумського обласного центру комплектування. Нещодавно, ділиться чоловік, їздив у відпустку – навідати дітей і онуків. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України його нагородили почесним нагрудним знаком "Золотий хрест". Військовослужбовець додає: захист країни – це обов'язок кожного чоловіка, придатного до служби.
"Люди не розуміють, що хлопців треба міняти. Кожен думає за себе. Не треба боятися. Якщо не ми, то хто?", — сказав Шах.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
