У прикордонній Новослобідській громаді нині залишається близько 2, 5 тис. людей. Це половина від усіх, хто мешкав тут до початку повномасштабної війни, розповіла голова громади Ольга Гаркавенко. Ті хто залишається та хто виїхав отримують гуманітарну допомогу від різних благодійних фондів. Один із пунктів видачі працює у Путивлі. Більше — дізнавалося Суспільне.
Олександр Чумаков прийшов до пункту видачі гуманітарної допомоги у Путивлі. Чоловік розповідає, що евакуювався до міста з села Бояро-Лежачі Новослобідської громади разом з сім'єю рік тому. У селі мав господарство, два будинки — один батьківський, інший свій. В батьківську хату влучив російський артилерійський снаряд, нині він повністю зруйнований.
“Там же господарство було, були коні, худоба, свині, корови, гуси, все довелося продати й евакуюватись. На цей момент проживаємо в місті Путивль, на зйомній квартирі. Працювали на себе, не від кого нічого не чекали, що нам допоможуть, працювали”, — каже чоловік.
Олександр говорить, що тримались у селі поки могли.
“Ховались у підвалах, чуємо вибухи й у підвал. Потім вибухів ставало все більше і більше, як стало неможливо — переїхали у Путивль. На той період дуже маленька дитина була, 1,5 року було”, — пояснює переселенець.
Голова Новослобідської громади Ольга Гаркавенко розповідає, що нині в 5-кілометровій зоні залишаються люди, які не виїхали. Вони, разом з тими хто покинув небезпечну зону та оселився в межах громади отримують гуманітарну допомогу.
“На території нашої громади гуманітарну допомогу видаємо раз на місяць, на кожну людину яка залишається, тому що розуміємо, що близько до кордону, у нас там ще є люди, в 5-кілометровій зоні наразі проживає в Бояро-Лежачах 18 людей, і в Бунякіно 38”, — зазначає голова громади.
Ольга Гаркавенко додає, нині в громаді залишилось 2,5 тис. мешканців з 5 тис., які жили тут до початку повномасштабної війни.
“Тільки половина, половина виїхала. Намагаємось раз на два місяці допомагати нашим людям, просимо у громадських організацій, які виїжджали за межі громади. Це наші люди, ми чекаємо їх повернення додому обов’язково”, — каже Ольга Гаркавенко.
Олег Малиновський, представник благодійного фонду “Джем” в Сумській області, говорить, що раніше возив гуманітарну допомогу на Херсонщину. Каже, про це нагадують отвори від куль та уламків на обшивці його буса. Нині возить допомогу на прикордоння Сумщини.
“Це продуктові набори та питна вода. Є у нас громади в які стає дедалі складніше заїжджати, але ми намагаємось завозити туди допомогу, скажімо завозити максимально близько, куди ми можемо, це фури з цими наборами, а громади власними силами розповсюджують”, — каже Олег Малиновський.
Олег Малиновський говорить, що продуктові набори містять продукти довготривалого зберігання — крупи, консерви, олію, цукор, борошно.
“Минулого року ми заїжджали фурами в Нову Слободу, я особисто на цьому бусі заїжджав в Бояро-Лежачі, завозив продукти, тим людям які там лишалися. В Новослобідській громаді багато в яких селах був, але на жаль, зараз ми можемо лише в ті села, які знаходяться далі від кордону”, — пояснює представник БФ.
За словами Олега Малиновського, благодійний фонд “Джем” на сьогодні завозить в Сумську область більш як 26 тис. продуктових наборів на місяць. Сім’я Чумакових отримала один з них: “Зараз важко, все потрібно купувати, залишилися без нічого, забрали одне взуття та документи, все залишилося так. Але Україна переможе. Думаємо після перемоги щось будемо робити, чи відновлювати. Думаємо так, поїдемо додому”.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp.
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
