В ніч на 6 листопада російські військові трьома керованими авіабомбами вдарили по Глухову на Сумщині, повідомили в ОК “Північ”. Є пошкодження у багатоквартирних будинках мешканців та ангарах. Як пережили атаку глухівчани — дізнавалося Суспільне.
Близько десятої вечора 5 листопада війська РФ вдарили по місту з авіації. На місце влучання з сусіднього села Береза разом із чоловіком приїхала Марина Жарик. В одному з атакованих будинків живуть її свекри.
“Ми побачили руїни. Йшов дощ. Ми зайшли в будинок, всюди було скло. Ми почали його прибирати, почали заспокоювати матір. Найбільше постраждав їхній двір, їхні споруди побутові, там, де вони тримали хозяйство. Наразі ми намагаємося його відкопати, тому що під завалами ще залишилось. Це те, чим вони жили, за що вони жили”, — каже жінка.
Нині пенсіонерів забирають до себе, додає Марина. Чи відновлювати житло — ще не вирішили.
“Це ж все кошти, оскільки вони безробітні, будемо ми щось допомагати, не знаю. У них стан емоційно поганий. Мама, тим паче після операції. Вони обидва з інвалідностями. Вона дуже, як то кажуть, засмучена, тому що вже такий вік. І це все роками наживалося”, — додає жінка.
В перші хвилини після удару, розповідає Іван Юрченко, він швидко одягнувся та вийшов на вулицю.
“Тут сусіди вже бігають з фонариком, там світять. Хто плаче, хто кричить, хто вищить”, — каже місцевий житель Іван Юрченко.
Спеціалісти міськради в оперативному штабі, що працював на місці обстрілу повідомили: пошкоджені два багатоквартирні будинки, один приватний, барак та 5 ангарів. Власниця однієї із квартир у двоповерхівці 78-річна Людмила Єременко говорить, цієї ночі довелось іти ночувати до знайомої.
“Воно сильно гучно вибухнуло, і мене там вже окно відкрите, і мене стеклом усе засипало. І я вже коє-як з того стекла вибралася, уже сюди зайшла, і тут і кругом стікло, і все. І потім уже, спасібо, сусідка прийшла, да вже мені допомогла вдітися, бо я вже старенька і мені тяжело. І так вона мене вивела”, — говорить місцева жителька Людмила Єременко.
Нині оселя пані Людмили – без вікон. Їх прикрили плівкою, щоби не гуляв вітер: “Я вже не знаю, як мені прийдеться зимувати”.
Крім сильного вибуху, говорить Олександр Лях, чули ще кілька слабших.
“Перший сильний був той, що рядом прийшов, а два дальніх в той стороні було. Перед цим дрон був. Прилітав. Це вже місяць, тут, назад”, — каже чоловік.
Додає, попри періодичні атаки армії РФ по місту виїжджати не планує.
“Куди не їздили, всюди, нікому не треба. Накриємо все. Так що, такі справи, хлопці”, — говорить Олександр Лях.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp.
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
