В перші дні повномасштабного вторгнення Микола Пасальський, як колишній спецпризначенець, хотів захищати Україну у складі 95 десантно-штурмової бригади. Але його не взяли через "поважний вік" – чоловіку було 47 років. Та пан Микола не зупинився і поїхав в ТЦК, де його теж спочатку не захотіли мобілізувати, адже у чоловіка п'ятеро дітей, троє з яких неповнолітні.
Про те, як батько п'ятьох дітей потрапив у військо та як зараз воює у складі 22 окремої механізованої бригади Збройних сил України, розповів кореспондентам Суспільного.
Микола Пасальський, з позивним “Шторм” родом з Київщини. Зараз чоловік обіймає посаду командира взводу 22 окремої механізованої бригади Збройних сил України.
У перші дні повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році чоловік пішов до центру комплектування: "Тоді я поїхав у Житомирський військкомат, де була масова черга. Хлопці хотіли йти воювати, а мене, не хотіли брати. У мене ж 5 дітей і троє неповнолітніх на той час, ніхто не хотів мене брати в армію. Я говорю – якщо ви мене не заберете я викликаю СБУ, прокуратуру і розбираємось чому ви не можете мене призвати".
Розпочав службу в бригаді імені Івана Богуна, воював на Бахмутському напрямку у Костянтинівці, розповів “Шторм”. Після того боронив Харків, був під Вовчанськом, Шевченковим, Лиманом та під Кремінною. Після розформування бригади перейшов у щойно сформовану 22 бригаду.
Під час одного з боїв поблизу Кремінної, згадує воїн, зазнавши поранень, разом з товаришами по службі чотири дні підтримували кулеметним вогнем інших побратимів: "Почався штурм росіян на нас. Розрахунок чотири чоловіки, всі четверо отримали поранення, дуже серйозні, були контузії тяжкі, плюс уламкові поранення. Ми тримали оборону, і тут на другий день командир виходить по рації й говорить: “Шторм”, залишись, завтра будем штурмувати, заодно зробиш підтримку кулеметом".
Доводилося знищувати й російські диверсійні групи, розповідає командир: "Хлопці з першої позиції побачили цю групу без упізнавальних знаків – озброєні люди, не прості, скажімо так, підготовлені, молоді. Побачивши цю групу, взявши РПГ, з першого пострілу, я пів групи “задвохсотив”.
Один з військових РФ стрибнув у озеро, що було неподалік.
"Я швиденько сині стрічки позрізав, повідривав, щоб нас не засікли, почав розмовляти з ними російською мовою: братик, рідненький, пробач поплутали, приходь сюди. Документи є — є. Покажи документи він дістає паспорт, вилазить з води. Він приходить з документами, а я з кущів його зустрічаю, хлопці там контролять з автоматами зверху і він такий підходить: бл**ть", – пригадав "Шторм".
Кожну неділю воїн відвідує церкву. Говорить за те, що живий вдячний Богу: "Я людина віруюча, я ходжу в церкву, щоб отримати спокій душевний. Ми ж воюємо, ми постійно бачимо смерть, ми самі вбиваємо захищаючи нашу державу".
Нині підрозділ, в якому воює “Шторм”, несе службу на Сумщині. Чоловік говорить, направляли на відновлення: "Але, як бачите, відновлення у нас ніякого не сталося, сталося те, що ми почали захищати кордон. Ми знаємо, що ми робимо, знаємо куди ми рухаємося – ми захищаємо нашу державу, нашу родину, всіх наших близьких".
У 2023 році головнокомандувач Збройних сил України відзначив Миколу “Шторма” “Золотим хрестом”. У 2024 він отримав від Президента України орден “За мужність” третього ступеня. Має також нагороду за поранення і відзнаку від комбрига.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
