Родичі загиблого військовослужбовця НГУ Олександра Козенка із Сумщини збираються підписи на присвоєння загиблому хлопцю звання Герой України. У коментарі Суспільному його рідна сестра Ілона Бутенко розповіла про молодшого брата, який долучився до війська у 18 років.
Підписати петицію можна за посиланням.
Олександр народився у селі Миловидівка, Сумського району у 2003 році. Вивчився в Іскрівщині на тракториста.
Із самого дитинства він дуже любив мотоцикли, мопеди, розбирав коробки передач, двигуни. Він був завжди веселим, ніколи не сумував.
У 2021 році навесні пішов на строкову службу до лав Національної гвардії України.
З початком повномасштабного вторгнення Олександр підписав контракт і служив у Серебрянському лісництві на Луганщині та Донеччині.
З жовтня 2023 вони з побратимами були у Серебрянському лісі. Жили в Лимані і їздили на позиції. Він був водієм. За словами побратимів, він хоробро обирав маршрути, як везти побратимів на позиції, горів своєю справою. Їхав туди, куди накажуть. Такого навіть військові з 20-річним досвідом не бачили.
За словами сестри, Олександр дослужився до звання сержант, за весь час війни хлопець лише на два дні приїздив до дому. За два тижні до загибелі до нього на Донеччину приїзжали батьки.
Вони може поспілкувалися із ним пів години чи годину і все.
6 травня 2024 року Олександр Козенко загинув. Йому назавжди залишилося 20 років.
Це сталося, коли він відвіз хлопців на позіції і вони з іншим водієм верталися назад і на них росіяни скинули з дрона вибухівку. Нам фото показували, машини його взагалі не залишилося.
9 травня 2024 року Олександра поховали у Степанівці на Алеї Слави. У хлопця залишилася рідна сестра Ілона та батьки.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
