У його будинок влучив снаряд від "Граду" у березні 2022 року. Кілька місяців довелося жити у літній кухні. Це історія мешканця прикордонної Великої Писарівки Михайла Обідця, який нині відновлює будинок і говорить, попри щоденні обстріли громади виїжджати не планує.
"Дах був раніше темно-червоного кольору і чотирискатний, а зараз став шоколадного кольору і двоскатний", - розповідає Михайло Обідець, показуючи наслідки обстрілу на своєму подвір'ї.
Сам, говорить, вцілів випадково, бо снаряд влучив у кімнату, де до того перебував він.
"Я перейшов у мамину кімнату, а там топилася грубка. Тепло і двоє кошенят сплять на ліжкові, я біля них присів, вони мурличуть, і я біля них задрімав. І коли прилетіло, мене зовсім оглушило, нічого не бачив, у хаті все біле, штукатурка, все піднялося, бо стелю підняло і опустило. Криші немає, у зал доблукав – горить диван", - згадує пан Михайло.
З уцілілих речей чоловік показує телевізор. Хоч і побитий уламками корпус, але працює.
24 лютого 2022 року, згадує чоловік, з вікна власного будинку спостерігав, як до рідного селища заїжджала російська техніка.
"Попереду йшли важкі гаубиці, танки, БТРи, вкінці машини з солдатами, польова кухня. Їх було понад 70, можливо і 100", - розповідає чоловік.
ВІДЕО
Після обстрілу уцілів портрет Тараса Шевченка. "Ось де бачите, що з Тараса зробилось. Ворожий снаряд пройшов наскрізь", - показує пан Михайло.
Окрім цього на згадку зберігає залишки бідона, який розірвав російський снаряд. "У ньому мед і частина ворожого снаряду, то вже розгинали ломами, щоб витягти, бо так не можна. А труба довга лежала у чуланчику, тобто пробило не тільки дах та стелю й дві перегородки викинуло, пройшло етажерку з книжками і стіну в чулан і там лягла та труба", - розповідає він.
Кілька місяців чоловік прожив у літній кухні, поки за власний кошт та допомогою благодійників відновив стіну та дах будинку. І, не дивлячись на те, що частина його сусідів виїхали, адже громаду обстрілюють щодня, а до кордону з Росією звідси близько 5 км, виїжджати не планує.
"Життя мусить тривати, я оптиміст, і я на своїй землі. І це я зробив, бо в мене ще були гроші, і мені допомогли люди. Від нашої влади ми отримали деякі матеріали", - додав він.
На подвір’ї чоловіка майорить синьо-жовтий прапор, як і за рік до повномасштабної війни. Розірваний уламками зняв, на його місце повісив оновлений.
"Українці ми, з роду віку, з діда-прадіда. Тут моя земля, тут я хоч жити. А зайдам тут робити нічого", - вважає Михайло Обідець.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
