Сум'янин Олексій Братушка загинув від кулі снайпера у Києві 20 лютого 2014 року. Посмертно йому надали звання Героя України, Героя Небесної Сотні та "Почесного громадянина міста Суми".
На момент загибелі Олексію Братушці було 38 років. У нього залишилися батьки, дружина, донька та син.
Навчався Олексій Братушка у Сумській школі №11, тепер вона названа на його честь. У навчальному закладі облаштували невеличкий музей, присвячений Революції Гідності. Фото з Майдану та особисті речі Героя Небесної Сотні Олексія Братушки сюди принесли рідні та знайомі колишнього учня.

"Він кожного тижня йшов у похід пішки, беручи із собою лише рюкзак та компас. Це саме та річ, яка належала нашому герою, з якою він ходив", — розповідає педагог-організатор Оксана Яковенко.
Олексій Братушка працював столяром на СМНВО імені М. В. Фрунзе. Також після закінчення сумського університету займався підприємницькою діяльністю.
Батько Олексія — Сергій Братушка пригадує: у сина завжди було загострене почуття справедливості, він брав участь у Помаранчевій революції 2004 року, і поїхав на Майдан у 2014." Я просив: "Льоша, побудь у Сумах, тут же є Майдан, відробив – ввечері туди, на Майдан". Він каже: "Ти що, не розумієш. Якщо київський Майдан прихлопнуть – всі Майдани прихлопнуть". Розумію, що якби не Майдан, де він загинув, він би в перші дні був би на Донбасі. Я б його не втримав. Та й не намагався б, тому що те марно", – розповів батько.
"Коли він побачив побоїще 18-го лютого, він, звичайно, не витримав і почав збиратися. Батько відчував, що може його втратити. Він його відмовляв. Але Олексій сказав: "Батю, не роби із мене пацюка. Я повернуся за два дні". Обіцянку він виконав. Він повернувся, але, на жаль, у труні", — говорить Оксана Яковенко.

"У Києві Олексій Братушка подзвонив своїй подрузі Ані і запитав, як же дістатися до Майдану. Аня сказала: "Льошо, може ти заночуєш у нас, а ми завтра із тобою разом підемо на Майдан із друзями?". Він сказав: "Та ні, якось я вже сам тут і залишуся", — розповідає вчителька.
На Майдані Олексій Братушка приєднався до Львівської сотні, тому що вона стояла на передовій. "Тобто, він став там, де свистять кулі", — згадує Оксана Яковенко.

За два дні рідним повідомили про його загибель. Кульове поранення від снайпера Олексій отримав на вулиці Інститутській. Поховали чоловіка 24 лютого на центральному цвинтарі у Сумах.
В одному з інтерв'ю Суспільному батько Олексія, Сергій Братушка, сказав: "Стільки років минуло. З одного боку, мав заспокоїтись, а з іншого боку – щодня сумую, щодня він в думках. Він був для мене опора, надія, радник, і все це в одну секунду було втрачено".
20 лютого в Україні вшановують пам’ять Героїв Небесної сотні. Саме цього дня у 2014 році в середмісті Києва загинуло найбільше активістів Євромайдану — 48 людей.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram