Окружний суд Києва зобов'язав Міністерство освіти переглянути підручники історії для 5 та 11 класів, де розповідається про Революцію Гідності. А 28-го січня суд скасував постанову Кабміну про Новий український правопис. Як ставляться до таких змін у Сумській школі №23, дізнавались кореспонденти Суспільного.
Вікторія Швець викладає українську мову 23 роки. Говорить, що нові мовні норми почали вивчати, як тільки правопис став чинним у 2019 році.
"Оновлення мови - це живий і невпинний процес, і це ознака того, що мова повинна вивчатися, поширюватися, і редакція нового правопису - це, перш за все, зміни для суспільного життя. Ми, вчителі, перелаштувалися, почали вивчати цю редакцію і тепер знову, коли нам треба повертатися назад, то це буде не зручно ні нам, ні дітям", - вважає вчителька.
Старшокласники за новим правописом зовнішнє незалежне оцінювання не складатимуть, бо, за постановою Кабміну, до 2024 року триває перехідний період.
"Ми почали його вивчати, як тільки його ввели, нас ознайомив вчитель, виконували завдання з цього приводу. Стосовно ЗНО, можливо, я буду використовувати в самому власному висловленні, хоча великого сенсу в цьому не бачу, адже немає мотивації до його вивчення, тому що ми будемо складати екзамен за старим правописом", - говорить учениця 11 класу Валерія Павлючек.
"Ми зіставляли старий і новий – як було і як буде зараз. Мені здається, незручності це викликало не надто великі, але все ж таки були. Це було дуже зручно для тих, дітей, які не знали виключень. Наприклад, що священник зараз пишеться з двома н. Вони і гадки не мали, що він може писатись по-іншому. Але мені як учню, який знав, це було трішки важко, але що робити", - розповідає Ілона Токарєва.
"Зміни в українському правописі мені не дуже подобаються, тому що ми порушуємо самобутність української мови, якусь родзинку ми втрачаємо, переходимо на більш європейський зразок, наприклад, у слові проєкт, тому, я вважаю, що новий правопис мені подобається більше", - розказала Віолетта Токарєва.
Пресслужба Окружного адмінсуду Києва на своєму сайті пояснила прийняте рішення тим, що Кабмін перевищив свої повноваження.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь на своїй сторінці у Facebook 28 січня відреагував: Уряд має оскаржити це рішення і захищати державну мову, на це є 30 днів.
Іще одне судове рішення стосується підручника історії, зокрема подій, що розповідають про Революцію Гідності: "Відлік жертв розпочався 22 січня 2014 року у день Соборності України снайпери “Беркуту” на вулиці Грушевського у Києві застрелили трьох активістів Євромайдану. Загалом на центральних вулицях Києва загинуло близько 107 протестувальників, пізніше названих Небесною Сотнею".
Колишній заступник глави адміністрації президента Януковича Андрій Портнов у першій інстанції оскаржив цю частину викладеного. 21 січня Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку:
"Інформація, поширена у підручнику, якому відповідачем надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», про вчинення злочину, а саме про те, що снайпери «Беркута» застрелили на вулиці Грушевського п`ятьох активістів Євромайдану не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою, її можна перевірити на достовірність, вона є фактичним твердженням".
Відповідно до вимог ч. 2 статті 43 Кримінального процесуального кодексу України, засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
У пресслужбі Міністерства освіти та науки Суспільному надіслали письмову відповідь 28 січня. "Станом на сьогодні Міністерством надається оцінка вищезазначеному рішенню суду щодо дотримання норм процесуального та матеріального права з метою ухвалення певних управлінських рішень".
"Якщо говорити про мої думку, вона зрозуміло буде дещо суб’єктивними, адже я можу бачити питання з одного боку, моя задача, як вчителя історії, навести факт, пояснити його, навчити дитину зробити свої висновки, можливо вони будуть не зовсім вірними, можливо вони будуть відрізнятися від моїх і це буде чудово. Щодо питань Революції Гідності, ця сторінка історія нашої держави є справді героїчною", - вважає вчитель історії Олексій Фоменко.
Директорка школи та вчителька української мови Наталія Педяш говорить, що у своїх школярів, в першу чергу, формують особистість. На її думку, "уроки історії – це факти, а позакласні заходи як раз сприяють формуванню у дітей позиції. Що дуже важливо, позиції свободи, бо за ними - майбутнє".
