Яким був шлях наймолодшої української учасниці Олімпіади в історії художньої гімнастики, і як Таїсія Онофрійчук потрапила на дебютні Ігри в Парижі, згадує Суспільне Спорт.
Україна увосьме поспіль буде представлена на Олімпійських іграх у фіналі особистого багатоборства з художньої гімнастики. А якщо рахувати ті Олімпіади, на яких українки змагалися у складі СРСР або "обʼєднаної команди"Так називалася команда, до якої увійшли представники колишнього СРСР на першій Олімпіаді після його розпаду: у 1992 році. — узагалі вдесяте.
Фіналісткою особистої першості в Парижі стала 16-річна Таїсія Онофрійчук — гімнастка, яка цього року дебютує не лише на олімпійському рівні, а й загалом у дорослих змаганнях. На французький килим українка виходила з широкою усмішкою і, здавалося, безстрашною волею. Пізніше в коментарі Суспільне Спорт гімнастка підтвердила, що "хвилювалася менше, ніж на минулих стартах".
Таїсія вмикала акторські навички в кожній композиції — від рухів у стилі Венздей Аддамс до танцю під "Мері Поппінс" — та стабільно пройшла перші три види й з технічної точки зору. Зокрема, атлетка показала другий результат серед усіх учасниць із мʼячем (35.25 бала), за який переживала найбільше. І навіть попри втрату стрічки в останній вправі українська гімнастка посіла четверте місце у кваліфікації, заробивши 135.75 бала, а разом з тим — і бурхливу реакцію тренерок Ірини Дерюгіної й Ірини Блохіної, які не стримували сліз.
Поперед себе Онофрійчук пропустила головних претенденток на медалі: пʼятиразову чемпіонку світу з Італії Софію Раффаелі, шестиразову чемпіонку світу з Німеччини Дарʼю Варфоломєєв та чемпіонку світу в команді, болгарку Боряну Калейн, яка на минулій Олімпіаді в Токіо ввійшла до топ-5. Ще одна фаворитка під прапором Болгарії — Стіляна Ніколова — несподівано залишилася поза прохідною десяткою після низки грубих помилок.
Тепер на Таїсію чекає боротьба за медаль у фіналі багатоборства — найбільшому старті в її зовсім молодій карʼєрі. Одна з її наставниць Ірина Блохіна вірить, що юна спортсменка вже здатна "підняти прапор" України. Та ще кілька місяців тому мало хто вважав Онофрійчук претенденткою бодай на поїздку на Олімпіаду, а її вибір до команди не обійшовся без драми.
Яким був шлях Таїсії Онофрійчук до Олімпіади-2024
- У 2022 році Таїсія, вихованка чемпіонки світу Еліни Хозлу, дебютувала на юніорському чемпіонаті Європи, де стала четвертою в складі команди. А на юніорському чемпіонаті світу-2023 українка завоювала "срібло" у фіналі з булавами.
- Олімпійський сезон-2024 став її першим на дорослому рівні. Онофрійчук потрапила до заявки на три етапи Гран-прі, на яких здобула чотири медалі, зокрема "бронзу" багатоборства в Тарту. Також у першій половині сезону Таїсія виступила на двох етапах Кубка світу, завоювавши чотири нагороди та посівши четверте місце в багатоборстві в Баку. Цього ж року Онофрійчук стала новою чемпіонкою України серед дорослих.
- У травні на спортсменку чекав її перший великий і, як виявилося, переломний турнір — чемпіонат Європи в Будапешті. Таїсія пробилася одразу до чотирьох фіналів і в першому ж, вправі з обручем, завоювала "бронзу" в день свого 16-річчя. У багатоборстві Онофрійчук зупинилася на девʼятій сходинці, тоді як її іменитіша партнерка по команді Вікторія Онопрієнко посіла незвично далеке для себе 26-те місце.
- Після того Онофрійчук виборола чотири "срібла" у Фіналі Гран-прі та виступила на етапі Кубка світу в Мілані (дві "бронзи" й четверте місце в багатоборстві) й челенджкапі в Клуж-Напоці ("золото" зі стрічкою, сьома позиція в "олераунді").
Як Онофрійчук потрапила до олімпійської збірної, і що сталося з Онопрієнко
Уперше за вісім років українським гімнасткам довелося боротися за єдине місце на Олімпійських іграх в особистих змаганнях. На чемпіонаті світу-2023, що був відбірковим, збірна здобула лише одну перепустку на Ігри з двох можливих. Її принесла Вікторія Онопрієнко, яка була першим номером команди впродовж усього олімпійського циклу. Інша гімнастка Поліна Каріка замкнула топ-25, чого було недостатньо для здобуття другої ліцензії. Як пізніше розповіла Ірина Блохіна в інтервʼю виданню Tribuna, Каріка виступала з переломом, який "не одразу побачили на МРТ". "Вона говорила, що болить, але ви ж розумієте, що це професійний спорт. Болить все і завжди, а якщо не болить, то значить, ми щось робимо не так", — пояснювала тренерка.
Тож чи не єдиною конкуренткою в битві за квоту для Онофрійчук стала Онопрієнко. Каріка довго відновлювалася після травми, Поліна Городнича значно поступалася в результатах, одну з найсильніших гімнасток минулих сезонів Христину Пограничну перестали викликати на найпрестижніші старти (чемпіонати світу і Європи, серію Кубка світу) ще у 2023Погранична також не виступала на такому рівні у 2022-му, проте тоді це було повʼязано з відновленням після операцій.-му, а камбек Влади Нікольченко досяг кінця, коли в травні призерка ЧС-2019 оголосила про завершення карʼєри.
До чемпіонату Європи Онопрієнко та Онофрійчук неодноразово перетиналися на змаганнях впродовж сезону. Вікторія перемагала юну колегу на Гран-прі в Тарту, Марбельї і Тьє та Кубку світу в Софії. Таїсії вдавалося обходити досвідчену колегу лише в деяких фіналах в окремих видах.
Першим турніром, на якому Онофрійчук перемогла Онопрієнко в багатоборстві, став саме чемпіонат Європи, де Вікторія не пройшла до жодного фіналу. Як казала Блохіна, це був "найкращий і найжахливіший результат одночасно". За словами тренерки, лідерка збірної мала проблеми з підготовкою: вона не тренувалася впродовж місяця через проблеми зі здоровʼям, які виникли ще під час квітневих змагань у Софії. Тоді, дорогою в Україну, Онопрієнко не посадили на літак "через сильний спазм шлунку", і вона потрапила до лікарні. Напередодні Євро команді здалося, що Вікторії стало краще і вона повернулася у форму, але результат показав протилежне.
Згодом Онофрійчук випередила землячку й на Гран-прі у Брно, але програла їй на Кубку світу в Мілані. З останнього Онопрієнко знялася вже після багатоборства через травму.
У липні Національний олімпійський комітет оголосив склад збірної з художньої гімнастики на Париж-2024. У списку було вказане імʼя Таїсії Онофрійчук. Головна тренерка Ірина Дерюгіна назвала це рішення "складним" та пояснила, що "є чіткі критерії", згідно з якими саме Онофрійчук "набрала необхідну кількість балів, аби відібратися на Ігри". Наставниця також згадала про вплив травми Онопрієнко.
"Вікторія має бійцівський характер, тому я вірю, що ця ситуація зробить її сильнішою. [...] Бажаємо їй якомога скорішого відновлення від травми та чекаємо на Віку в залі, адже спортсменка такого рівня, з такою майстерністю та таким характером, який є в неї, я переконана, принесе ще багато користі українській гімнастиці".
Сама Онопрієнко прийняла такий вибір, сказавши, що "рішення тренера — закон", але не погодилася з тим, що її ушкодження було достатньо значним для пропуску таких змагань.
"Травму, якої я зазнала на Кубку світу в червні, не вартує уваги, щоб про неї стільки говорили, тим паче щоб через неї відправляти мене на відновлення, — відреагувала на ситуацію Вікторія. — Були травми у моїй кар'єрі серйозні, з якими дійсно потрібно було відновлюватися, інакше могли бути наслідки. Але ці травми нікого не бентежили. До речі, ліцензію на Олімпіаду я виборювала саме з такою травмою".
"А щодо нестабільності, так вона зʼявляється у спортсмена не від травм, хвороб чи морального стану. Вона зʼявляється тоді, коли знецінюють здобутки спортсмена, роботу загалом, і коли у головної людини, яка має вести тебе спортивним шляхом, раптом зникає інтерес і зʼявляється відверта байдужість".
Онопрієнко зазначила, що їй "боляче" від того, що вона не потрапила до олімпійської заявки, але стверджує, що "ніякої драми, про яку пишуть, не сталося". Гімнастка побажала паризькій збірній "стійкості, успіхів та перемог".
На думку Ірини Блохіної, саме приклад Вікторії Онопрієнко надихнув Таїсію Онофрійчук на ті результати, які вона показала цього року і які дозволили їй потрапити на Олімпіаду. "Таїсія не була б такою сильною і мужньою, якби не Вікторія", — переконана тренерка.
"Коли лише почала займатися гімнастикою, думала, як потрапити у збірну України, — розповіла Онофрійчук про свою дитячу мрію після кваліфікації у Парижі. — [Розуміла], що там на висоті все, всі дівчата щось нереальне роблять".
Цю мрію спортсменка вже здійснила й зараз готується до втілення нової: "неперевершено" представити Україну у восьмому поспіль олімпійському фіналі багатоборства.
Українки у фіналах особистого багатоборства Олімпійських ігор
- Сеул-1988 (у складі СРСР): Олександра Тимошенко — "бронза"
- Барселона-1992 (у складі обʼєднаної команди): Олександра Тимошенко — "золото"; Оксана Скалдіна — "бронза"
- Атланта-1996: Катерина Серебрянська — "золото"; Олена Вітриченко — "бронза"
- Сідней-2000: Олена Вітриченко — 4-те місце; Тамара Єрофеєва — 6
- Афіни-2004: Ганна Безсонова — "бронза"; Наталія Годунко — 5
- Пекін-2008: Ганна Безсонова — "бронза"; Наталія Годунко — 7
- Лондон-2012: Аліна Максименко — 6; Ганна Різатдінова — 10
- Ріо-2016: Ганна Різатдінова — "бронза"
- Токіо-2020 (2021): Христина Погранична — 9; Вікторія Онопрієнко — 10
Українські художні гімнастки, які брали участь в Олімпійських іграх, завжди проходили до особистого фіналу. Лише на трьох Олімпіадах "синьо-жовті" не здобували нагород: у 2000, 2012 і 2016 роках. Також Ігри в Парижі — другі за історію незалежності, на яких Україна представлена лише однією гімнасткою в особистій першості. Востаннє таке траплялося в Ріо-2016, коли перепустку не змогла завоювати Вікторія Мазур.
Розклад змагань з художньої гімнастики на Олімпіаді-2024
- Пʼятниця, 9 серпня. 11:00 — Групове багатоборство. Кваліфікація
- Пʼятниця, 9 серпня. 15:30 — Особисте багатоборство. Фінал
- Субота, 10 серпня. 15:00 — Групове багатоборство. Фінал
