Ексклюзивний коментар Олега Верняєва для Суспільне Спорт.
Український гімнаст Олег Верняєв посів восьме місце у вправах на паралельних брусах на Олімпіаді-2024 у Парижі. Після фінішу п'ятим у фіналі на коні, спортсмен також не зміг здобути медаль у змаганнях з вільних вправ.
Спортивна гімнастика: виступи України на Олімпіадах
- Україна представлена у спортивній гімнастиці на кожних Олімпійських іграх.
- Кількість медалей України у спортивній гімнастиці на Олімпіадах – 12 (5 "золото", 3 "срібло", 4 "бронза"). У цьому виді спорту Україна здобула найбільшу кількість "золота" на Олімпійських іграх.
- Україна здобувала медалі у спортивній гімнастиці на попередніх Олімпіадах у 1996, 2000, 2004, 2008, 2012 та 2016 роках. Безмедальною виявилася лише Олімпіада-2020.
- Найбільшу кількість нагород Україна виборола у спортивній гімнастиці на Олімпіаді в Атланті-1996 — п'ять.
- За всю історію Україна має шість мультимедалістів Олімпійських ігор у спортивній гімнастиці. Найбільшу кількість нагород серед них виборола Лілія Подкопаєва — три.
- Лілія Подкопаєва — одна з чотирьох українських спортсменів за всю історію, що здобула понад дві золоті медалі.
Усі медалі України у спортивній гімнастиці на Олімпіадах:
- "золото": Рустам Шаріпов (паралельні бруси), Лілія Подкопаєва (особисте багатоборство; вільні вправи) — обидва Атланта-1996; Валерій Гончаров (паралельні бруси) — Афіни-2004; Олег Верняєв (паралельні бруси) — Ріо-2016;
- "срібло": Лілія Подкопаєва (вправи на колоді) — Атланта-1996; Олександр Береш, Валерій Гончаров, Руслан Мезенцев, Валерій Перешкура, Олександр Світличний, Роман Зозуля (командне багатоборство) — Сідней-2000; Олег Верняєв (особисте багатоборство) — Ріо-2016;
- "бронза": Ігор Коробчинський, Олег Косяк, Григорій Місютін, Володимир Шаменко, Рустам Шаріпов, Олександр Світличний, Юрій Єрмаков (командне багатоборство) — Атланта-1996; Олександр Береш (особисте багатоборство) — Сідней-2000; Олександр Воробйов (вправи на кільцях) — Пекін-2008; Ігор Радівілов (опорний стрибок) — Лондон-2012.
Олімпійські ігри-2024 для Верняєва стали третіми у кар'єрі. При чому на дебютних Іграх у Ріо-2016 саме у вправах на паралельних брусах український гімнаст здобув "золото".
Кваліфікацію у цій дисципліні у Парижі українець подолав на четвертому місце, набравши 15.266 бала. Серед інших фіналістів, Верняєв змагався з олімпійським чемпіоном Токіо-2020 Цзоу Цзиньюанем (Китай) та срібним призером Лукасом Даузером (Німеччина).
У підсумку перемогу здобув саме китаєць – набрав 16.200 бала. "Срібло" у Парижі виборов Ілля Ковтун. Верняєв натомість посів восьму сходинку з результатом 13.300 бала. Причиною такого результату стало падіння з брусів посеред виступу.
В ексклюзивному коментарі Суспільне Спорт з Парижа Олег зізнався, що відчуває змішані емоції після виступу. Гімнаст наголосив, що виклався на повну, однак деталі вплинули на виступ. Зокрема Верняєв зазначив, що не встиг змазати бруси.
"Навіть не знаю, що сказати, вибачатися чи не вибачатися за свої змагання. Я готувався і, мабуть, викладався трішки більше, аніж міг собі уявити, на всі 105%. Але часу не вистачило, щоб підготуватися так, як би я хотів. Фізично все витримав, сили були, але трішки не встиг повноцінно замазати [бруси]: раз-раз і дали сигнал, щоб починати працювати. І на місці, де я вдарився ногами, мене не тримало. Але це мої проблеми, я це з'їм і будемо далі думати, що робити".
Верняєв привітав напарника по збірній Іллю Ковтуна зі здобуттям дебютної медалі на Олімпійських іграх.
"Ти відчуваєш, коли тебе гучно підтримують, це надихає та допомагає. Але, на жаль, це спорт, це гімнастика. Таке трапляється. Передусім, хочу привітати Іллю, дуже потужна комбінація. Як танк, молодець. Це дуже важлива медаль для гімнастики, України. Хочу подякувати нашим захисникам та захисницям за те, що можемо тут бути".
Гімнаст також пояснив, чому не підвищував складність програми на брусах – він відзначив брак часу на підготовку. Верняєв зазначив, що має надії на виступ на наступній Олімпіаді у Лос-Анджелесі.
"Це моя програма, ми не ризикнули йти на підвищену. Я її почав працювати лише після Євро, тоді взявся за все, окрім опорного стрибка. Намагалися всюди підняти складність, але півтора місяці мені не вистачило на це, на жаль. Довелося робити крок уперед, щоб потім відійти трохи назад і вже своє було впевненіше робити. Не знаю, що казати. Хотів би сказати, «до зустрічі у Лос-Анджелесі», але поки що не знаю, що буде далі. Будемо дивитися".
