Скандал з бігункою Сіллою знову нагадав про дискримінаційну політику Франції щодо своїх атлеток-мусульманок.
Літні Олімпійські ігри-2024 у Парижі — перші в історії, на яких було досягнуто абсолютної гендерної рівності. Принаймні за кількістю спортсменів і спортсменок, які беруть участь у змаганнях. Відсоткове співвідношення врешті дійшло до довгоочікуваної цілі — 50:50.
Церемонія відкриття Олімпіади-2024 відбудеться у п'ятницю, 26 липня, о 21:00 за київським часом. Пряма трансляція — на Суспільне Спорт, місцевих телеканалах Суспільного та телеканалі Перший.
Попри такі досягнення в цифрах частина жінок продовжує стикатися з дискримінацією в олімпійських реаліях. Серед них — спортсменки-мусульманки, які представляють Францію. Через внутрішню політику країна-господарка Ігор забороняє власним атлеткам виступати в хіджабі, за що зазнає критики з боку правозахисних організацій та активісток.
Напередодні офіційного відкриття Олімпіади-2024 французька бігунка Сункамба Сілла заявила, що, можливо, пропустить церемонію через те, що за правилами не зможе вдягнути хіджаб. Про це вона написала на своїй закритій сторінці в Instagram, слова легкоатлетки передає Reuters.
"Тебе обирають на Олімпійські ігри, які організовує твоя країна, але ти не можеш узяти участь у церемонії відкриття, тому що носиш хустину на голові", — каже Сілла.
Для 26-річної спортсменки ця Олімпіада — дебютна в карʼєрі. Француженка має виступити у двох естафетах: жіночійКваліфікація — у четвер, 8 серпня. Фінал — у суботу, 10 серпня. і змішанійКваліфікація — у пʼятницю, 2 серпня. Фінал — у суботу, 3 серпня. 4х400 м. Попри релігійні переконання Сункамбі під час змагань їй дозволяють лише частково покривати голову, щоб сховати волосся.
Чому Франція забороняє хіджаб, і кого стосується бан
Бан на релігійні символи та вбрання повʼязаний з державною політикою лаїцизму, або секуляризму, — розділення релігії та світського життя. Спортсменки збірної Франції, як і інші представники громадського сектору, мусять дотримуватися цього правила на змаганнях: що під час виступів, що під час публічних появ на події. Утім, іноземних атлеток заборона на хіджаб не стосується, якщо правила їхнього виду спорту це дозволяють.
Повністю покривати тіло француженки не можуть не лише у збірній: на національному рівні бан існує у футболі, баскетболі, волейболі, дзюдоУ дзюдо хіджаб також заборонений на змаганнях під егідою міжнародної федерації (IJF). та боксі.
У чому полягає критика такої політики
Майже за рік до Олімпійських ігор позицію організаторів розкритикувала представниця Управління Верховного комісара ООН з прав людини Марта Уртадо: "Ніхто не має права насаджувати жінці, що вона має носити чи не носити. Дискримінаційні практики щодо певної групи можуть мати шкідливі наслідки".
У липні 2024 року правозахисна організація Amnesty International опублікувала дослідження, в якому визначила, що Франція — єдина країна Європи, що має заборону на покриття голови у спорті, й тим самим порушує Олімпійську хартію та право мусульманок на свободу вираження. Деякі атлетки, з якими поспілкувалися автори, назвали політику французького уряду "лицемірною", а вимогу знімати хіджаб — "формою гендерно зумовленого насильства", що демотивує жінок і дівчат займатися спортом.
Зокрема, французька волейболістка, на ім'я Ассма, вважає, що в її країні "маніпулюють" поняттям секуляризму та прикриваються цим словом, "щоб зробити всіх «нейтральними»". А плавчиня, яка побажала лишитися анонімною, намагається донести: "Жінки, які носять хустину, — не монстри. Ми тут, у нас є життя, проєкти, мрії. Дозвольте нам мріяти".
"Вважаю, вони дивляться на наші обличчя більше, ніж на наш талант, — ділиться Картум Дембеле, учасниця спортивного колективу Les Hijabeuses, що виступає за право мусульманок носити хіджаб у футболі. — Як на мене, це сумно, тому що нас щоразу змушують обирати між хіджабом і тим, що ми любимо, між гідністю та бажанням займатися спортом".
Баскетболістка й активістка Елен Ба переконана, що політика Франції щодо хіджабу під час Олімпійських ігор — "момент сорому" для країни. Сама ж вона дізналася про заборону просто перед матчем, коли на неї звернув увагу суддя. З початком нового сезону 2023 року вона знову запитала, чи можна їй грати, й отримала відмову. "Це було дивно й дуже принизливо. Я не мушу просити про свободу. Це те, що має бути гарантовано", — згадує гравчиня, яка тепер організовує інклюзивні турніри, щоб надавати можливості тим, у кого їх обмаль.
Як реагують на критику організатори
У червні 2024 року низка правозахисних груп звернулася до Міжнародного олімпійського комітету зі спільним закликом відреагувати на дії Франції. Проте МОК відповів, що це внутрішні справи країни, на які комітет не має впливу, а "свободу релігії інтерпретують по-різному в різних державах".
Своєю чергою, французькі чиновники прокоментували ситуацію з Сункамбою Сіллою. Міністерка спорту Амелі Удеа-Кастера заявила, що організатори не планують змінювати правила, але прагнуть досягнути компромісу з бігункою й обговорюють з нею альтернативні варіанти. "Наші громадяни очікують, що ми будемо дотримуватися принципів секуляризму, проте ми також маємо бути вигадливими в наших рішеннях, аби всім було добре", — пояснила міністерка.
The Guardian, посилаючись на Олімпійський комітет Франції, повідомив, що з Сіллою все ж досягли компромісу: на церемонії відкриття вона вийде з кепкою на голові.
"Можливо, інколи цього не розуміють в інших країнах світу, але це частина нашого, французького, ДНК, — стверджує президент Олімпійського комітету Франції Давид Лаппартьєн. — Без сумніву ми зможемо знайти рішення". Очільник ОКФ назвав участь національної збірної в Іграх "громадянською місією", а отже, переконаний Лаппартьєн, спортсмени мусять підкорятися правилам нейтральності.
Церемонія відкриття Олімпійських ігор-2024 відбудеться 26 липня о 21:00.
