Ексклюзивний коментар Дмитра Підручного для Суспільне Спорт.
Дмитро Підручний – один з двох українців, що відібралися до масстарту на чемпіонаті світу з біатлону. Капітан чоловічої збірної провів дві особисті гонки – спринт та переслідування, – в яких потрапив у топ-25 найкращих, що і дозволило йому виступити також у масстарті.
Для підготовки до останніх гонок Підручний пропустив 20-кілометрову "індивідуалку", однак наприкінці чемпіонату провів три старти за чотири дні – одиночну змішану естафету, класичну естафету та масстарт.
У гонці з масовим стартом Підручний фінішував 27-м з чотирма промахами. Як пояснив Юрай Санітра в коментарі Суспільне Спорт, після двох промахів на третій стрільбі Дмитро уже не боровся за найвищі місця, бо відставання було великим.
Сам Підручний в ексклюзивному коментарі Суспільне Спорт після гонки підкреслив факт, що сил у нього вже не залишилося. Він пояснює це відсутнє повноцінної тренувальної підготовки улітку.
- Про враження від масстарту
"Скільки сил залишилося? 0. Сил вже було мало. Відчувалася сильна втома, на трасі було важко боротися. Відчувався дефіцит тренувань, що пропускав. Витримати цей чемпіонат повністю дуже важко, тим паче за таких погодних умов, коли лижі важко їдуть по трасі. Це більше силова гонка. Плюс не міг вже ні бігти, ні стріляти у тому режимі, в якому б хотілося. Ще й вчора багато сил витратив, бо хотів якнайкраще пробігти для команди, що у принципі й вдалося. Але [у масстарті] вже було важко".
- Про промахи у гонці – три з чотирьох хиб Підручний зробив першими вистрілами
"Щодо першого пострілу, тут не те, щоб швидко — навпаки, здалося, що я занадто довго вицілював. Треба було раніше тиснути [на курок], а я дуже хотів влучити. Решта пострілів пішли у звичному режимі та закривалися. Говорив з тренером — перші постріли були занадто довгими і далекими, решта йшли у десятку. А "стійку" вже було важко стояти. Перша "стійка" — намагався пройти третє коло в групі з Антоном та іншими спортсменами: прийшовши на неї, було важко стояти. А на останню "стійку" їхав у своєму режимі, підійшов з легким навантаженням, відстріляв чітко. Останнє коло вже було "закаткою" перед вболівальниками".
- Про погіршення результатів у контактних гонках в останні сезони
"Я б не сказав, що вони у мене не виходять. Зазвичай, масстарт виходить в останній день, а з моїм дефіцитом тренувань він стає занадто важким для мене. Останній рік, через ці травми, у мене масстарти не виходять. Як бачимо, естафети, контактні гонки, переслідування, сказав би, я добре бігаю. Можливо, не так, як хотілося б, але жага до контактних гонок у мене лишилася, і вони залишаються моїми улюбленими стартами. Та й у принципі: взяти минулі роки, у масстартах завжди показував хороші результати. Одні з найкращих результатів — у мене багато четвертих-п'ятих місць. Чотири роки тут [у Новому Месті] був четвертий, і боровся ще й з [Арндом] Пфайффером, [Ерленном] Бьонтеггором і [Ветле] Крістіансеном. Крістіансена ми тоді подолали, але Пфайффер заїхав третім. Якщо підходитиму у рік без всіляких проблем, переломів, травм, гадаю, що масстарти надалі у мене будуть виходити".
- Про відсутність повноцінного тренувального процесу перед останніми сезонами
"Чи є відчуття недовиконаної роботи? Звичайно, є відчуття невиконаного певного об'єму та пришвидшень. Тому й важко біжиться. Стосовно попереднього року — тоді травма не була настільки складною, як ця, і тоді я міг навіть на милицях тренувати верхній плечовий і в мене були сильні руки. Цього року так не вийшло, бо із загіпсованою рукою було важко щось зробити, крім велосипедного тренажера. Тому цього року важче даються ці старти. Крім того, я проводжу повноцінний сезон (крім першого етапу). А торік я цілеспрямовано готувався до того чемпіонату світу, і всі сили поклав, підійшов до нього зі свіжою силою. Плюс тоді у спринті п'яте місце — були складні погодні умови, був туман та вітер. Мені вдалося зосередитися та стрільнути "нуль" та показав досить гарний час на трасі. Так і вийшло стати п'ятим у спринті та восьмим — у персьюті".
- Про очікування від заключної частини сезону
"Зараз передусім хочеться відпочити. А останні етапи — найважливіше поборотися командою за топ-10 Кубка націй. Все близько, все можливо, і я гадаю, що кожному члену команди треба викинути свої особисті переживання та проблеми і зосередитися на роботі на команду. Це потрібно для нас, щоб на наступний рік могли виступати вп'ятьох. У нас багато підростаючої молоді, якій треба набиратися досвіду. А це одне місце на Кубку світу багато чого вирішує для майбутнього команди".
