Бігунка мало не опинилась у самому епіцентрі бойових дій і ховалась у підвалі з дитиною.
Ольга Ляхова – українська бігунка, що спеціалізується в бігу на 800 метрів. 30-річна легколатлетка відкрила перемогою літній сезон 2022 року, а до тогоне брала участі в змаганнях близько 20 місяців. Востаннє до перерви вона виходила на біговий трек у вересні 2020 року на змаганнях у Франції, де посіла 11-те місце з часом 2:05.96 хвилини.
У 2021 році українка мала б взяти участь у своїй другій Олімпіаді в кар'єрі, однак за три місяці до змагань у Токіо Ляхова народила доньку Ніколь і не встигла повноцінно відновитись до Ігор. Тоді бігунка прийняла рішення поступово відновлюватись після пологів і не квапитись із поверненням до виступів.
Читайте також: "У неї може зникнути молоко". Українську бігунку не взяли на Олімпіаду-2020 через нещодавні пологи
Спортсменка планувала зробити перший старт після народження дитини на зимовому чемпіонаті України, що мав відбутись 25-27 лютого, але за день до початку змагань Росія розгорнула повномасштабне вторгнення до України. При цьому Ольга в цей день якраз перебувала в Сумах – у місті, що знаходиться за 85 кілометрів до українсько-російського кордону.
Про те, як пережила перші дні повномасштабної війни і як поверталась до повноцінних тренувань після тривалої перерви, Ольга розповіла в інтерв'ю Суспільне Спорт.
Про відновлення після народження дитини
Через початок війни в Україні Ользі довелось відкласти своє повернення до змагань до травня 2022 року. Зокрема, 18 травня вона виступила в італійській Савоні на дистанції 800 метрів, яку подолала 2:01.58 хвилини та посіла перше місце.
Читайте також: Українська бігунка Ляхова з рекордом виграла на першому турнірі за 20 місяців: як це сталося
За словами спортсменки, такий початок літнього сезону є одним із найкращих у її кар'єрі. Водночас на початку свого відновлення легкоатлетка мала труднощі.
"Спочатку було дуже складно. Перші два місяці [після народження дитини] я взагалі не могла бігати, потім поступово починала бігати по одному кілометру, по два, по три – так і нарощувала. Було важко й через те, що дитина вночі хоче їсти, а я хочу спати. Було непросто жити в такому режимі. Потім уже мені почали допомагати мама та мій маленький брат, вони їздили зі мною на збори. Тоді мені стало набагато легше", – розповіла Ольга.
Бігунка зазначила, що змогла повернутись до "нормальних" тренувань за 5-6 місяців після пологів. У цей час вона якраз мала збори на Кіпрі, але тоді тренувалась один раз на день, що все ще було неповноцінним навантеженням як для професійної спортсменки.
"Я продовжувала годувати грудьми до восьми місяців, і це, авжеж, впливало. Я тренувалась добре, але все одно тіло не відповідало мені на навантаження так, як це мало б бути. Авжеж, можна було годувати довше, але якщо ти хочеш продовжувати професійну спортивну кар’єру, то потрібно було закінчувати [годувати грудьми]. Після цього тренування вже перейшли в інше русло, і я змогла виконувати всі навантаження, як і раніше. І зараз, на мою думку, я вже вийшла на той рівень, де я була до вагітності", – зауважила спортсменка.
Ольга також зізналась, що наразі вона перестала співпрацювати з польським спеціалістом Томашем Левандовські, а працює під керівництвом матері Тетяни та разом із чоловіком Євгеном. За її словами, вона наразі не планує повертатись до попереднього наставника, адже ще не набрала відповідну форму.
"Я тренувалась за самовідчуттям, тобто як мій організм себе почувався, так і тренувалась. Ми вирішили, що поки я не наберу оптимальну форму, то я не буду працювати з тренером, із яким я була раніше. Адже не хочеться форсувати підготовку. Не кожен тренер зараз відчує мій стан, тому ми вирішили поки що працювати самостійно. А там уже будемо дивитись по ситуації. Але, скоріше за все, будемо продовжувати підготовку так, як є", – розповіла українська легкоатлетка.
Свої перші збори Ольга провела восени на Кіпрі на рівні моря. Там вона виконувала "чорнову" роботу, аби підготувати організм до більших навантажень, а саме зміцнювала м'язи та зв'язки. Також Ляхова зізналась, що швидше повернутись до повноцінних тренувань їй допомогли збори в Кенії на високогір'ї, які вона провела ще під час вагітності. Як сказала спортсменка, вона почала готуватись до свого повернення ще в Африці.
"Вважаю, що народження дитини пішло мені тільки на користь. Суто фізично я собі подобаюсь, тіло вже таке, як і було раніше. Я думаю, що стала сильнішою. Наприклад, витривалість стала кращою. До вагітності мені було важко бігати довгі дистанції, а зараз уже легше з цим. Швидкість теж не втратилась, як і сила. Багато хто боїться цього. Але якщо ти тренуєшся, то нічого ти не втратиш", – зазначила Ольга.
Про перший старт у сезоні
В італійській Савоні українка показала свій третій накращий початок літнього сезону. До прикладу, швидше Ляхова бігла лише у 2014Ольга Ляхова подолала 800 метрів за 2:00.15 хвинини на чемпіонаті Києва. і 2020Ольга Ляхова показала результат 2:01.44 хвилини на міжнародних змаганнях у польскому Хожуві. роках, але тоді легкоатлетка розпочинала виступи на відкритих аренах у червні та в серпні відповідно. До дебютних у 2022 році змагань Ляхова тренувалась в Сумах, але після початку повномасштабної війни в Україні виїхала за кордон до Португалії, де продовжила підготовку з іншими українськими легкоатлетками Анною Рижикою та Анастасією Бризгіною.
"Я загалом планувала ще виступати на зимовому чемпіонаті України. Але, авжеж, узимку я була готова не так, як зараз. Тому, може, і добре, що не виступала. Це психологічно зараз було простіше. Судячи з тренувань за останні два місяці, я показувала зовсім інші секунди, порівнюючи з зимою. Те, що я почекала рік після народження дитини – позитивний момент для мене. Коли тренувалась у Португалії, то відчула, що я – сильна і можу робити так само, як і раніше, або навіть краще", – розповіла Ляхова.
Бігунка зізналась, що хотіла пробігти свої перші за майже 20 місяців 800 метрів якомога швидше, однак її суперниці та пейсмейкеркаЛегкоатлетка, яка не бере участі в змаганнях, але долає певний відрізок дистанції разом із учасниками, аби допомогти їм набрати необхідний темп бігу. не втримали необхідний темп.
"Авжеж, я відчувала мандраж перед стартом, адже це було дуже відповідально для мене. Там було дві сотих секунди різниці на фініші, але за бігом можна побачити, що я була попереду всю дистанцію. Однак під кінець мене вже наздоганяли. Безперечно, завжди легше, коли ти біжиш позаду, бачиш, кого треба обігнати. Коли ж ти біжиш попереду, то ти борешся лише з собою. На початку взагалі ніхто не підтримав той темп, який я взяла, усі почали прискорюватись лише під кінець дистанції.
Мені хотілось пробігти швидко, тому я пішла у ва-банк. Думала, якщо буде потрібно, то викладатимусь максимально, буду гнати до кінця. Буває так, що ти виходиш на старт 800-метрівки, і ти готовий [бігти швидко], але забіг сам по собі повільний. Тому й ти біжиш так само. А мені потрібен був «швидкий» час. Тому я вже вирішила бігти до кінця. У нас також була пейсмейкерка. Вона мала бігти першу половину дистанції за 58-59 секунд, але пробігла майже за одну хвилину, що було її помилкою", – підкреслила українська спортсменка.
Попри перемогу в Савоні, Ольга зазначила, що одразу після фінішу вона була засмучена, адже хотіла пробігти ще швидше, але згодом зрозуміла, що цей результат є хорошим на нинішньому етапі підготовки.
"Я – максималістка, і я хотіла пробігти ще швидше. Трошки засмутилась, потім заспокоїлась, як поговорила з тренером. Завжди хотіла почати свою спортивну кар’єру після народження дитини так яскраво, щоб одразу хороший результат. Загалом так і вийшло – це доволі гідний показник", – зауважила бігунка.
Про напад Росії на Україну і повномасштабну війну
Наразі Ольга разом із родиною перебуває у Швейцарії, однак ще в лютому вона ризикувала опинитись у самому епіцентрі бойових дій. Адже спортсменка готувалась до зимового чемпіонату України в Сумах і виїхала з міста вже після перетину військами РФ українсько-російського кордону.
"Ми дивом дістались додому, адже вже за годину, як ми проїхали Охтирку, її окупувалиМісто Охтирка безпосередньо не перебувало під російською окупацієї, однак у перші дні до нього зайшли російські війська. Окупації вдалось уникнути завдяки тому, що Збройні сили України дали відсіч армії РФ у цьому напрямку.. І СумиСуми, як і Охтирка, не перебували під російською окупацією. Однак на території міста точились бої між російськими та українськими військовими. – там уже зайшли росіяни. Там було дуже гаряче в перші дні. Коли ми вже доїхали до Кременчука, то там було спокійніше. Ми були з маленькою дитиною, ці постійні повітряні тривоги…На нас це сильно відобразилось. Мене, наприклад, перші три-чотири дні постійно трясло, ніхто не міг спати, бо був сильний стрес. Я думаю, кожен українець так себе почував на початку [війни]. Уже пізніше ти починаєш думати, складати план дій. Ми спершу міркували, як оборонятись будемо та наступати в разі чого. Добре, що цей страх і тривога пройшли через певний час, з’явився здоровий ґлузд", – зізналась Ляхова.
За словами спортсменки, перші дні війни вона з родиною провела в Кременчуку. Водночас Ольга намагалась збирати гроші на гуманітарну допомогу, яку потім відправляла, зокрема, і до Луганської області, звідки вона родом. Пізніше українська легкоатлетка прийняла рішення відновити тренування, аби відстоювати гідність України на міжнародній арені.
"Із маленькою дитиною ти дуже немобільний. Важко було навіть переїжджати, бо вона постійно плакала, відчувала нашу тривогу та страх. Ми самі дуже хвилювались. Добре, що це все скінчилось. Коли ми тільки приїхали додому, то спершу ховались у підвалах. У наш підвал прийшло, може, пів будинку, і для дитини це був сильний стрес. Посеред ночі ми бігали в підвал, будили її. Потім ще у ванні ми лежали, у коридорі ховались. Де ми тільки не були. При цьому складно кудись поїхати з дитиною. Мені ж треба тренуватись, необхідна допомога моєї родини. Зараз же виїхали я, моя мама і мій чоловік, бо він у мене не громадянин України. Однак мій тато залишився в Україні, а також бабуся", – розповіла українська бігунка.
Ольга зазначила, що ця війна принесла й особисті втрати в її родині. Зокрема, не стало бабусі легкоатлетки, яка проживала на Луганщині. За словами спортсменки, вона досі не знає, як саме померла її родичка, а врятувати її не було змоги, адже місто постійно перебувало та перебуває під обстрілами російських військ.
"Коли Рубіжне тільки почали обстрілювати, то було дуже страшно, бо там була моя бабуся. На початку війни вона ще була жива, але потім, коли почались усі ці обстріли… У її будинок також потрапив снаряд. Вона померла там. Це було дуже важко, бо ми навіть не могли приїхати та допомогти їй. Із нею не було зв'язку протягом десяти днів.
Це був дуже важкий момент для всієї нашої родини, бо ми хотіли її ще давно перевезти, але вона всіляко пручалась. Вона була сильно прив’язана до того місця і не хотіла їхати. Потім у неї вже й здоров’я не було такого, аби виїжджати, тож за нею доглядала сусідка. Але коли почались обстріли, то сусідка постійно сиділа в підвалі. Я не знаю, як пройшли останні дні бабусі. В один день сусідка подзвонила нам буквально на одну хвилину та сказала, що бабуся померла, і після цього швидко побігла назад у підвал.
Бабусю ще дуже довго не могли поховати. Було важко усвідомлювати, що вона там одна лежить. Слава Богу, що сусіди поховали її у дворі. Там таке твориться в Рубіжному. Казали, що люди лежать [на вулиці] і ніхто нічого не робить. Жахливо те, що там було і що там зараз коїться. Добре, що частина людей спочатку змогла звідти виїхати. І то – багато хто виїжджав через Росію. Місце, де я народилась, фактично вже зрівнюють із землею. Я навіть не знаю, як це описати", – поділилась переживаннями Ляхова.
Читайте також: Український легкоатлет Проценко після 40 днів вибрався з окупованої Херсонщини. Його історія виїзду
Про майбутні старти в цьому сезоні та ставлення іноземців до війни
Ольга Ляхова зазначила, що за кордоном отримує дуже багато підтримки. Але, на її думку, іноземці хоч і співчувають, однак не розуміють до кінця масштаб проблеми. За словами спортсменки, для них війна – це термін із книжок, а не щоденна реальність, із якою зіштовхуються українці.
"Батьки мого чоловіка живуть в Італії. Вони завжди з ним на зв'язку, тому розуміють, що в нас коїться. Але вони так само кажуть, що в них по телевізору показують російські новини і що чимало іноземців не розуміють до кінця, що відбувається в Україні. Треба російське телебачення перекрити, бо там така нісенітниця! Мені теж здається, що не всі розуміють, що відбувається. Багато хто співчував, але нас дійсно зрозуміє лише той, хто пройшов через це.
Я говорила з атлетками з інших країн, зокрема, із Нідерландів. Вони казали, що навіть уявити не можуть, як це. Війна – для них це щось із історії, і вони досі не можуть повірити, що це відбувається у 21 сторіччі", – зауважила українська спорстменка.
Читайте також: "З боку Росії отримували побажання смерті". Українська бігунка Анна Рижикова – про реакцію росіян на війну в Україні
Водночас бігунка наголосила на тому, що у Швейцарії, де вона зараз тренується, усі дуже переймаються ситуацією, що склалась в Україні. Легкоатлетка зізналась, що відчуває тут підтримку та отримує всю необхідну допомогу задля підготовки до наступних стартів, що мають відбутись уже в червні.
"Зараз є вже підтвердження, що я буду стартувати 3-го червня в польському Бидгощі, турнір серії World Challenge, а потім ще шостого червня в Хенголо в Нідерландах. Поки що ці два старти. Може, щось зміниться. Менеджер працює над тим, аби мене заявити на кращі змагання. Але я ж тривалий час не виступала, а заявку роблять за результатами. Як я добре пробіжу, так мене і запросять на Діамантову лігу. Але ці змагання, де я виступатиму, теж хороші. Вірю, що там буде швидкий біг і я зможу показати хороший результат", – зазначила Ольга.
Хто така Ольга Ляхова?
- 30-річна українська бігунка, що спеціалізується в бігу на 800 метрів.
- Народилась в місті Рубіжне, що на Луганщині. Однак мешкає в Кременчуку.
- Чотириразова призерка чемпіонатів Європи. У її активі "срібло" в естафеті 4х400 м 2014-го року та "бронза" на дистанції 800 метрів 2018-го на відкритих аренах, а також дві "бронзи", здобуті в приміщенні в естафеті 4х400 м (2017) та на 800 метрах (2019).
- Учасниця Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро.Тоді у 2016 році українка показала 49-й результат, не потрапивши до фінальних забігів.
- Особистий рекорд Ляхової на дистанції 800 метрів становить 1:58.64 хвилини. Вона показала цей результат у 2015 році.
Читайте також: Три українки виступлять на третьому етапі сезону Діамантової ліги у Юджині
