Ексклюзивний коментар Юрія Семенюка для Суспільне Спорт.
Авторка коментаря: Алла Васьковська
Лідер збірної України з волейболу Юрій Семенюк завершив сезон у складі "Проєкта Варшави" бронзовим призером польської Плюс-ліги. Медалі стали другими для центрального блокувальника після переходу до одного з топчемпіонатів Європи: також "Проєкт" посідав третє місце у 2024 році.
Команда Семенюка від початку змагального року вела боротьбу в трьох різних турнірах: "Варшаві" також вдалося дістатися півфіналу Кубка Польщі, а в Лізі чемпіонів — пробитися в 1/4 фіналу.
У чемпіонаті "Проєкт" зупинився за крок від фіналу: переможця півфінальної пари із "Заверцє" визначили три п'ятисетові поєдинки; в останньому — команда Семенюка вела 2:1 за партіями, але поступилася двома вирішальними сетами.
"Сумно, звісно. Вже хочеться грати у фіналі Плюс-ліги, боротися за «золото». Ми мали дуже багато можливостей", — розповів українець в ексклюзивному коментарі Суспільне Спорт.
"Найголовніша — напевно, в другій грі, коли грали на виїзді. В кінці не вистачило одного фрібола: ідеального довести, паснути, не зіпсувати подачі. Але навіть одна помилка дуже багато коштує. Те саме було в третій грі".
"Я думаю, ми тоді мали закривати їх 3:1. Але, напевно, хлопці зашвидко повірили в перемогу. Мене в третій партії мусили забрати з майданчика через ліміт легіонерів. Хоча я мав 70% у атаці, добре подавав, ми набирали пункти і відривалися. Але в Артура Шальпука щось заболіло в спині — його замінили, і вийшов німець Тобіас Бренд. Три легіонери — і мене мусили автоматично забирати".
"Це дуже тяжко. Коли ти віддаєшся, все супер — і тут тебе замінюють, бо ти легіонер. Розумію, що немає іншого виходу, але все одно це важко сприймати морально".
У Лізі чемпіонів "Проект" подолав групову стадію з максимальним показником у шість перемог, проте у плейоф зупинився за крок від історичного результату — досі клуб ніколи не брав участь у Фіналі чотирьох провідного єврокубка. У чвертьфінальній серії лише "золотий" сет дозволив пройти до наступної стадії турецькому "Халкбанку".
"Цю Лігу чемпіонів ми з командою вигризли. Потрапили в досить хорошу групу, де всі матчі виграли", — підсумовує виступи українець.
"Запам'яталася перша гра з «Маасейком» (колишнім клубом Семенюка) — ми перемогли 3:0. Я отримав звання MVP — це було дуже приємно. Далі вийшли з групи, все складалося добре, але шкода, що програли цей [виїзний] матч з «Халкбанком» у чвертьфіналі. Тоді дуже багато хлопців захворіли, і я в тому числі".
"На наступну гру вдома ми підготувалися і фізично, і морально. Я брав участь, ми виграли 3:0. Але «золотий» сет... Ми так себе налаштували, що треба виграти 3:0 чи 3:1 у будь-якому разі. А турки, таке враження, спеціально помилялися — тільки б швидше закінчити і грати вже «золотий» сет. Вони себе на нього берегли, а ми десь, може, перегоріли".
Третій сезон у складі польського клубу Семенюк вважає одним з найбільш виснажливих у кар'єрі. Зокрема, центральний блокувальник акцентував на вирішальному відрізку кампанії: лише у березні "Проект" провів сім матчів у всіх турнірах, у квітні — ще шість.
"Немає часу на відновлення, — продовжує Юрій. — Це перший рік, коли не лише я, а взагалі пів команди грають або на протизапальних, або на знеболювальних".
"Що три-чотири дні гра. Коли повертався з виїздів, то з дому навіть не виходив. Цього сезону я вже наївся волейболом — саме зараз таке відчуття. Мені хоча б два тижні відпочити".
"Щороку на початку сезону гориш, але зараз, наприкінці... Багато сил забрав цей матч з «Халкбанком» у Лізі чемпіонів. Потім у Кубку Польщі вже вдруге ніби непогано грали, але як завжди, чогось не вистачило. І зараз ці півфінальні матчі [Плюс-ліги] програли".
"Якби пройшли до фіналу [чемпіонату], це було б психологічно і фізично легше. Коли граєш за перше або друге місце, немає такого тиску. Інколи в таких іграх робиш таке, чого сам від себе ніколи не очікував. Все виходить набагато краще, коли ти розслаблений. А за третє місце є напруга: треба забрати медаль, від неї залежать наші виступи в Лізі чемпіонів [наступного сезону]. Четверте місце — це і без медалей, і без Ліги чемпіонів".
Залишитися у складі "Проєкта" Семенюк планує і на наступний, свій четвертий сезон із польським колективом. Хоча українець мав багато варіантів для продовження кар'єри, зробив вибір для комфорту родини.
"Син іде до школи. Тут є все, що нам потрібно для хорошого життя, як для сім'ї, так і для розвитку моєї кар'єри. Запропонували хороший контракт. Також у зв'язці з Яном Фірлеєм мені комфортно грати. На наступний сезон у «Проєкті» будують непогану команду, дуже багато змін буде".
"Я пообіцяв уболівальникам «Варшави», що ми привеземо Кубок Польщі. Перший рік мені не вдавалося це, цього року — теж. Тому будемо, як тут в Польщі кажуть, «вальчили за кубок». І, звісно, за медалі".
На клубних виступах міжнародний сезон для Семенюка не завершується: вже 11-31 травня національна команда України проводитиме збір перед історичним дебютом у Лізі націй. Капітан збірної минулого сезону, який "синьо-жовті" завершили з трофеєм Золотої Євроліги, до партнерів приєднається одразу після завершення виступів у клубі.
"Хоч би трохи підлікувати свої невеличкі травми. І вже з новими силами приїхати в розташування збірної готуватися до Ліги націй. Там будуть всі топові збірні".
"Ти вже не граєш Золоту Євролігу. Ми стільки років у ній грали, виграли її — і все, забули. Ліга націй — це зовсім інший рівень. Наша збірна від цього буде розвиватися як індивідуально, так і командно. Чомусь новому навчимося, як і в організації, так і в побудові гри й розвитку гравців. Бо як немає багато хороших виконавців, то не буде результату".
У провідному турнірі збірних на Україну очікуватимуть три змагальні тижні — за цей час команда Рауля Лосано проведе 12 різних матчів, зокрема з чинними чемпіонами світу італійцями та володарями олімпійського "золота" французами.
"Не зможемо, як у Золотій Євролізі, однією шісткою грати увесь турнір — це без шансів. У Лізі націй значно більше матчів".
"У збірної Польщі на один мінітурнір їде одна шістка, тобто одна команда, на другий і третій — зовсім інші. І потім плейоф ще одна команда грає. Звісно, не ми Польща — не маємо такого великого ротаційного складу гравців високого рівня. Але минулого року, вигравши Золоту Євролігу, ми показали, що у нас є багато молодих волейболістів, здатних допомогти і вести команду за собою".
"Коли я був капітаном збірної, ми виграли Золоту Євролігу. Я не проти бути ним знову. Було приємно представляти збірну в ролі капітана. Хто тепер ним буде — вирішать тренер і команда".
