Василь Жданов боєць 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. 27 липня він отримав орден "За мужність". На фронті він евакуйовував поранених та загиблих військових з поля бою. У березні 2024 року чоловік отримав поранення. Його двічі перевозили гелікоптером до лікарень. Наразі Василь Жданов проходить лікування у госпіталі на Рівненщині. Поруч з ним знаходяться дружина та син.
Військовий Василь Жданов пригадав, як опритомнів після поранення і не впізнав дружину:
"Я її не впізнавав. Кажу: «Ану, дай свій паспорт». І вона показувала мені паспорт".
Про цей випадок розповіла також дружина Василя, Юлія:
"Коли він уже більш-менш прийшов до тями, каже: «До мене приходила якась дівчина і каже, що поїхали на море. Я їй кажу, що у мене є жінка, я з тобою нікуди не поїду». А потім я згадала, що це ж я приходила і казала йому, що поїдемо на море".
Василь та Юлія у шлюбі вісім років, виховують чотирирічного сина Ярослава. До повномасштабної війни сім'я проживала у Мелітополі. Нині їхнє місто тимчасово окуповане російськими військами.
"Ярославчику вату у вуха вставляла і шапку одягала, щоб він цього не чув. Страшно було жити: зв'язку немає, світла немає", — поділилася дружина Василя Жданова.
З Мелітополя Юлія з сином виїжджали удвох. У цей час Василь виконував бойові завдання на Донеччині. У 2018 році чоловік підписав контракт зі Збройними силами України. Спочатку служив в інженерному полку, потому перевівся у десантно-штурмову бригаду.
"Я потрапив у 80 бригаду на Донецький напрямок, а точніше на — Бахмутський у населений пункт Кліщіївка. Спочатку я був штурмовиком. Штурмували одного разу позиції окупанта. Коли починається обстріл — потрібно падати. Я впав рукою на купу розбитого скла, пошкодив собі палець. Він тепер не згинається і мені запропонували евакуйовувати людей квадроциклом", — зазначив Василь Жданов.
З поля бою, під обстрілами Василь евакуйовував поранених та загиблих військових.
"Це дуже важка моральна праця. Ти бачиш поранених хлопців, вони кричать, благають: «Допоможи, будь ласка». Я кажу: «Я ж і приїхав сюди, щоб тобі допомогти»", — розповів військовослужбовець.
Василь Жданов додав, що групу евакуації намагаються знешкодити в першу чергу:
"А зараз війна пішла більш технологічна — зараз усі дрони: FPVВид безпілотників, керування якими здійснюється за допомогою функції “вигляд від першої особи, дрони-камікадзе. Мене намагались і мінометом спіймати. Але я ж рухаюсь квадроциклом швидко і вони не встигали перенаводитись. Бувало, що прилітало і праворуч, і ліворуч, і попереду, і позаду. Страшно, але я робив свою роботу".
Чоловік пам'ятає день, коли отримав поранення, але не пригадує, як це сталося. За його словами, відтворити події допомогло відео з нагрудної камери. На ньому — момент падіння дрона і вибух.
"Завезли боєкомплекти в Кліщіївку, їхали назад і прилетів FPV-дрон. Далі я вже нічого не пам'ятаю. Напевно через місяць прийшов у свідомість", — розповів військовослужбовець.
З фронту Василя Жданова гвинтокрилом евакуювали у Дніпропетровську лікарню. Пізніше, також гвинтокрилом, його перевезли у Київ. Цей період Василь не пам'ятає, він був у комі. Тоді, як і нині, поруч із ним була дружина Юлія.
"Наш син розумів, що тато їздить на війну, що там небезпечно. Коли він побачив, що я плачу, питає: «Мамо, тата вбили?». І його почало трусити. Я кажу: «Ні, синочку. Тата не вбили, він трішки поранений»", — зауважила Юлі Жданова.
Василь Жданов розповів, що робив, коли прийшов до тями:
"Я спочатку не розумів, що зі мною і чому я лежу. Кажу їй: «Принеси мені, будь ласка, капці». Вона каже: «Навіщо тобі капці?». Відповідаю: «Як це навіщо? Я хочу на вулицю вийти». Вона каже: «Ти ж не вмієш ходити». Кажу: «Як це я не вмію ходити?». Вона розповіла, що я отримав дуже важке поранення".
Нині Василь лікується у Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни. Над його реабілітацією працює мультидисциплінарна команда.
"На заняттях я використовую метод дзеркальної терапії. Цей метод базується на тому, що ми можемо однією рукою контролювати іншу. Це нам дає зв'язок, тобто ми можемо бачити й відчувати уражену кінцівку", — зазначила асистентка ерготерапевта Софія Черниш.
За словами лікарки Єлизавети Балашової, у чоловіка спостерігається лівобічний геміпарез — порушення функцій лівої верхньої та нижньої кінцівки та ходи:
"Він дуже гарно відновлюється. У нього дуже важка черепно-мозкова травма. Станом на сьогодні ми бачимо його прогрес. Він для мене пацієнт — борець".
Дружина Василя Жданова поділилася, які має почуття до чоловіка:
"Я його люблю таким, яким він є і буду з ним завжди. Коли він йшов, я його дуже сильно обіймала і просила: «Тільки повернись», а він казав, що ніколи мене не залишить. Він дотримався своєї обіцянки — не залишив".
27 липня Василь Жданов отримав орден "За мужність" третього ступеня від президента України Володимира Зеленського.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
