У місті Сарни на Рівненщині учні місцевого ліцею здрукували на 3D-принтері точну модель римо-католицького костелу, який був знищений під час Другої світової війни. Форму, пропорції, зовнішній вигляд моделі храму проєктували на основі зібраних архівних фото.
Модель римо-католицького костелу святого Антонія Падуанського розробили учні ліцею “Лідер” Світлана Дашко та Максим Рудика. Дівчина шукала та аналізувала історичні джерела, а хлопець відповідав за 3D-друк моделі.
“Костел побудували у 1796 році. Його історія продовжувалась протягом 100 років. Храм розташовувався поруч із нашим навчальним закладом. Зараз на цьому місці знаходиться продовольчий магазин” – розповіла Світлана Дашко.
Зі слів Максима Рудики, найважче при створенні 3D-моделі костелу було визначити пропорції будівлі. Через брак досвіду перші декілька спроб друку були невдалими:
“Щоб зрозуміти пропорції костелу використовував мобільний застосунок Picsart. Коли визначились із всіма розмірами, то почали розробку проєкту в програмі Blender. Потім цей проєкт вносиш в 3D і він все друкує. Процес не складний, однак важливо саме правильно розробити проєкт, врахувати всі розміри й правильність форм”.
Науковий керівник учнів Олена Іщук додала, що досліджувати історію храму розпочали ще у 2021 році. Найперше — визначили місце розташування. Потім почали вивчати архівні фото, коли у навчальному закладі з'явились 3D-принтери, почали реалізовувати ідею копії храму:
“Саме для 3D моделі найважливіше — це дізнатися зовнішній вигляд споруди. До цього часу збереглось лише шість фотографій костелу (й от за ними фактично його й змоделювали”.
Історична довідка про римо-католицький костел святого Антонія Падуанського із проєкту учнів Сарненського ліцею "Лідер"
Римо — католицький костел святого Антонія Падуанського побудований коштом великого коронного стольника при дворі Короля Польського і Речі Посполитої Антонія Прошинського. Храм належав до Бережницької парафії.
Дерев’яний костел збудували в 1796 році в стилі пізнього європейського бароко і проіснував понад 100 років. Храм мав три вівтарі. На центральному – розташовувалась табернакулюм – шафка посередині вівтаря, де зберігався євхаристійний хліб. Балюстрада відокремлювала пресбітерій — місце, де може перебувати лише священнослужитель, від центрального залу храму. Також костел мав сповідальницю, орган та емпору — галерею або приміщення на другому ярусі церкви.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
