Чому корупція прижилась в українських вишах і як не толерувати це явище. Пояснює юрист-науковець з Рівненщини

Чому корупція прижилась в українських вишах і як не толерувати це явище. Пояснює юрист-науковець з Рівненщини

Чому корупція прижилась в українських вишах і як не толерувати це явище. Пояснює юрист-науковець з Рівненщини
Олег Герасимчук — юрист, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін у Національному університеті “Острозька академія” . Колаж: Суспільне Рівне

Великі зарплати навряд стануть фактором, який би викорінив корупцію в українській освіті. Водночас країна після перемоги й під час відбудови має шанси стати на шлях серйозної боротьби із хабарництвом не лише у вишах, а й інших установах та інституціях. Так вважає юрист, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін у Національному університеті “Острозька академія” Олег Герасимчук. Його спеціальність — кримінальний процес та криміналістика, судова експертиза. Науковець розповів, чому досі затримують викладачів та як студентам не толерувати корупцію.

— За статистикою Національного антикорупційного порталу України, у 2021 році понад 38% респондентів зазначили, що вони особисто або члени їх сімей стикалися з корупцією в університетах. Чому в Україні такий значний відсоток хабарництва у вищій освіті?

— Освіта в Україні де-факто не належить до сфери найбільш корумпованих. Утім, зважаючи на те, що всі ми, так чи інакше, маємо справу з навчанням у певний період свого життя, то цілком свідомі того, що проблеми хабарництва дуже навіть стосуються освіти.

Такі корупційні випадки відносяться до “дрібної корупції”, проте зрозуміло, що, наприклад, мільйон випадків поборів по 200 гривень буде те ж саме, що й десять по 20 мільйонів. Тому інтенсивність різна, але результати принципово не відрізняються.

Причини поширення, загалом, мають те ж саме коріння, що й в інших сферах. Насамперед це бажання збагатитися, як зі сторони адміністрації чи науково-педагогічних працівників, так і зі сторони студентів, яким диплом дає можливість обіймати певну посаду або уникнути відповідальності, до прикладу, відрахування.

Затримання освітянки на хабарі у Київському виші
Поліція проводить слідчі дії у кабінеті викладачки одного з вишів на Київщині. Фото: Київська обласна прокуратура

— Уявімо, показники надалі не будуть зменшуватися. І, в один момент, лише одиниці студентів складатимуть сесію знаннями. Які наслідки чекають Україну? Наскільки кваліфікованими спеціалістами будуть випускники?

— Найгірший наслідок — це те, що корупція в такому випадку стає нормою. Ще до університетів майбутні студенти мають певні уявлення або й готовий досвід корупції, як-от збори на подарунки в школах, мама заплатила за фіктивну довідку тощо. Утвердившись в тому, що такі ж правила діють в університетах, випускники потім переносять ці переконання на своє наступне життя.

Хтось “відбиває” на роботі сплачені під час навчання кошти, а хтось просто потрапляє в готову систему, не маючи бажання чи не знаючи, як змінити це. У результаті — одержуємо серйозні наслідки в усьому суспільстві аж до загроз національній безпеці. Особливо кричущі крайні випадки корупції в оборонній сфері під час повномасштабної війни — тобто це вже для когось стало абсолютно нормальним — збільшувати свої статки коштом чиїхось життів.

А “кваліфікація” випускників “за гроші” є риторичним питанням. До речі, це ще одна особливість корупції в освіті — її реальні наслідки настають набагато пізніше, ніж дія з передачі-отримання неправомірної вигоди.

Як страждають студенти, які не дають хабарі, через тих, хто робить це?

— Студенти, які не дають хабарі, фактично потерпають двічі. По-перше, вони витрачають свій час та зусилля, щоб здобути знання, коли в цей момент хтось над ними може насміхатися, мовляв, треба бути кмітливим, а не розумним і вчаться тільки ті, хто не має в цьому світі нормальних зв’язків.

По-друге, — гостро відчувають несправедливість, що хтось має той же результат, зовсім не напружуючись. Звичайно, це сильно демотивує. Інша справа — як вони реагують на випадки корупції, що спостерігають довкола себе?

Чому студенти пасивно толерують корупцію?

— Людина є здебільшого істота суспільна, якщо не сказати інакше — стадна. Тому якщо, наприклад, один з десяти вчинить якесь корупційне діяння, то дуже важливо, щоб хоча б хтось з них сказав вголос про те, що так неправильно.

Зазвичай, люди не бажають виступити вголос із запереченням чогось негативного, якщо інші мовчать. Попри те, що більшість абсолютно адекватно розуміє неприпустимість корупції, боязнь виділитися із людської спільноти стримує нас від хороших вчинків, якщо ми не спостерігаємо довкола себе подібної позитивної поведінки. Тому дуже важливо навчитися проявляти етичне лідерство, і не менш важливо підтримати ту людину, яка публічно заявила про неприпустимість конкретного випадку корупції. Не сприймати її як якогось маргінала, а зрозуміти важливість такого вчинку.

— До чого може призвести пасивне толерування корупції з боку керівництва університету?

— Якщо ж університетський фахівець з питань запобігання та виявлення корупції, до якого звернеться людина, яка виявила корупційний випадок, їй не допоможе, а почне, скажімо, намагатися “уладнати” ситуацію, аби не виносити її в публічну площину, то, ймовірно, такі дії призведуть до розчарування в можливості змінити ситуацію на краще та апатії. І тоді корупція, як непокаране зло, буде тільки розростатися.

Також якщо суди та правоохоронні органи не здатні забезпечити справедливість і покарати злочинців — це може спричинити втрату довіри до системи й відсутності сподівань на справедливість.

Чому студенти купують сесію, дипломні роботи тощо?

— На мою думку, роблять це з різних причин. Наприклад, через брак часу: студенти можуть мати обмежений часовий ресурс через зайнятість роботою, сімейними обов'язками або іншими зобов'язаннями. Або ж через недостатню підготовку, коли відчуваєш нестачу знань чи розуміння певної теми або предмету. Також надмірні навантаження, високі очікування, наприклад, від батьків, та суспільні чи освітні стандарти створюють стрес для студентів.

У таких випадках вони можуть вдатися до купівлі академічних робіт, щоб зекономити час, зменшити стрес та забезпечити успішність у навчанні.

Декана факультету Харківського національного університету внутрішніх справ підозрюють в отриманні хабаря
Декана факультету Харківського національного університету внутрішніх справ підозрюють в отриманні хабаря, 2021 рік. gp.gov.ua

Коли формується “спрощення” життя хабарями?

— Університет — це ані панацея від корупції, ані цитадель зла. Установки на доброчесність та нетерпимість до корупції або ж навпаки формуються в людини ще зі школи й згодом усвідомлюються в університеті. Проте багато що залежить від конкретної особи: і доброчесний випускник, буває, опиняється перед спокусами, потрапляючи в корупційну систему, і той, хто вже мав такий досвід, може змінити свої переконання. Усе можна скорегувати, але бажання до змін — індивідуальне. Звичайно, плисти за течією легше, ніж боротися проти проявів корупції.

Через відсутність жорстких покарань за хабар або закривання очей на це, викладач може піддатись спокусі взяти гроші за екзамен чи інший вид роботи...

— У практиці кримінального права є переконливе спростування тези, що жорстокість покарання дозволяє досягти зниження рівня злочинності. Ще в період Середньовіччя, коли за злочини проти власності відтинали кінцівки, або й голову, і на страту як на видовище збиралися юрби людей, кишенькові злодії користувалися нагодою тисняви й вчиняли крадіжки безпосередньо під час страти.

У Китаї сотні тисяч чиновників щороку засуджують до кримінальної відповідальності за корупційні діяння, застосовують ув’язнення на термін від 10 років, довічне ув’язнення, конфіскацію майна, смертну кару, залежно від тяжкості злочину, проте корупційні діяння не припиняються. Тому принциповим має бути не так жорстокість покарання, — хоча й це є важливим, — як його невідворотність. Кожен корупціонер повинен понести справедливе покарання. Натомість найбільш тяжке для таких злочинців, вважаю — конфіскація всього незаконно набутого, навіть якщо воно було фіктивно оформлено на третіх осіб.

— За офіційними даними, адміністрація та викладачі частіше є ініціаторами корупційних ситуацій. Наскільки доцільно виправдовувати це низькими заробітними платами?

— Адміністрація або викладачі дійсно частіше є ініціаторами різних корупційних ситуацій (близько 40-50% за даними на 2022 рік), хоча це навіть менше, ніж, наприклад, у 2021 році (близько 45-60%). Не дуже, скажімо так, високі заробітні плати для науково-педагогічних працівників українських закладів вищої освіти — це точно не основна причина корупції в освіті.

Опосередкованим підтвердженням цього може слугувати нещодавній гучний кейс із затриманням Національним антикорупційним бюро голови Верховного Суду Всеволода Князєва у зв'язку з отриманням неправомірної вигоди у 2,7 мільйона доларів. У юриспруденції не так багато посад, які мають співрозмірний оклад із суддями Верховного Суду. Проте, як бачимо, ні солідна заробітна плата, ні стан війни не є перешкодою для хабарників.

Тому головна причина, на мою думку — система цінностей та переконань, які сповідує конкретна особа. Інший важливий аспект — це забезпечення прозорості та контролю за діяльністю посадових осіб. А викладачі, між іншим, під час приймання заліків та іспитів якраз є службовими особами, оскільки наділені організаційно-розпорядчими функціями.

І, я вважаю, що це жодним чином не виправдовує і не пояснює поведінку викладачів-корупціонерів. Навпаки, їх негативний вплив на молодь в перспективі є навіть більш шкідливим, ніж здається на перший погляд.

За кордоном менший показник корумпованості в ЗВО. На вашу думку, як вони досягли цього?

— Тут я можу засвідчити зі свого досвіду спілкування з викладачами та студентами юридичних факультетів американських університетів, що це справді так. Рівень довіри там настільки великий, що часто студенти можуть писати свої контрольні, есе чи інші роботи будь-де на території кампусу. І на запитання, як вони цього досягли, вони здивовано відповідали — "а як інакше?" По-перше, того, хто списуватиме, чи скористається допомогою друга відрахують ще на першому році навчання — здадуть самі ж однокурсники, тому що там висока конкуренція. Це щодо формування академічної доброчесності в американських університетах.

А, по-друге, на роботу в солідні юридичні фірми братимуть за знання, а не за хабар, і куплені оцінки там не варті нічого. Тому-то студенти цілком свідомо вчаться в поті чола, працюючи на свою цілком осяжну перспективу.

Які методи боротьби з корупцією ви можете виділити?

— Корупція як системне явище потребує системного підходу протидії.

По-перше, для боротьби з цією проблемою необхідно встановити ефективні механізми контролю, вжити жорсткі заходи проти корупції та просувати цінності доброчесності в освітній системі, починаючи з дошкільного рівня.

По-друге, якщо брати до уваги саме боротьбу з теперішніми студентами, то цьому мають посприяти викладачі та адміністрація закладів вищої освіти, сформувавши принциповий і рівний некорупційний підхід до всіх учасників освітнього процесу.

— Наскільки готові українці до змін і відмови від корупції? Чи займе багато часу від втілення боротьби до некорумпованості в освіті?

— Думаю, українці цілком здатні до змін у ситуації з корупцією. Дві революції у нашій державі у XXI столітті чітко показали, що ми готові боротися за свої ідеали, не сприймаємо брехню та несправедливість. З початком широкомасштабного вторгнення, відчуття справедливості й огиди до хабарництва навіть загострилися.

Це, звичайно, не означає, що після перемоги швидко впораємося з цією проблемою. Думаю, ми ще маємо пройти як періоди досягнень у боротьбі з нею, так і періоди регресії. Важливо, щоб найвищі посадовці показували проактивний приклад. Поки що вони реагують на суспільний запит подолання корупції і це теж добре. Але як тільки суспільство втомиться протидіяти хабарництву або ж менш інтенсивно контролюватиме владу — відбудеться звичне сповзання назад в корупційну яму.

Досвід Сінгапуру, який з однієї із найбільш корупційних країн на момент проголошення незалежності перетворився згодом на країну з високим рейтингом нетерпимості до неї, свідчить, що це може зайняти 30-40 років руху по спіралі догори з періодами відкочування і зупинок. Поки що найбільш ефективним стимулом для України у протидії корупції є зовнішній контроль.

Тому післявоєнна відбудова нашої держави, коли будуть залучатися інвестиції з усього світу за умови підконтрольного використання іноземного фінансування, зможе суттєво прискорити перехід до держави з меншим рівнем корупції. Утім, все ж хотілося б, щоб ініціатива протидії первісно виходила і максимально підтримувалася нашим суспільством. А освітня сфера могла б стати лідером формування і плекання такого запиту, тому що ментальність нації змінюється в тому числі через освіту і виховання.

Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

Авторка: Яна Манько

На початок