Освіта на дистанційці та в період війни: як це впливає на дітей. Інтерв'ю з директоркою обласного ліцею у Рівному

Освіта на дистанційці та в період війни: як це впливає на дітей. Інтерв'ю з директоркою обласного ліцею у Рівному

Ексклюзивно
Освіта на дистанційці та в період війни: як це впливає на дітей. Інтерв'ю з директоркою обласного ліцею у Рівному
. Наталія Сосюк/Фото: Суспільне Рівне

Чи вплинула дистанційна форма навчання на якість та рівень знань учнів? Як створити необхідні умови для освіти школярів з 1 вересня? Чи штовхають сучасні умови дітей до репетиторів? Про це журналістам Суспільного розповіла заслужена вчителька України, керівниця обласного ліцею Наталія Сосюк.

Дистанційна форма навчання під час карантину і війни: в чому різниця?

Якщо порівнювати карантин, то тоді було "може потім наздоженемо, може потім вивчимо". А війна внесла свої корективи. Немає "потім". Вдесятеро більша відповідальність, ніж при карантині.

Ви кажете, щоб діти відповідальніше поставились до навчання. У чому це виражається, яка була відвідуваність?

Передусім в підключенні. Всі підключалися, у кожного є пошта, всі були зареєстровані, всі діти, навіть ті, що за кордоном. Стовідсоткове відвідування, хай в режимі онлайн, але 100%.

Освіта на дистанційці та в період війни: як це впливає на дітей. Інтерв'ю з директоркою обласного ліцею у Рівному
Наталія Сосюк та кореспондентка Інеса Пославська. Фото: Суспільне Рівне

А якщо говорити в цілому про освітню систему, ви спілкувалися з директорами інших шкіл? Що вони кажуть, який відсоток учнів долучався до навчання? Якщо були труднощі, то які?

Взагалі недоліки онлайн, це перше – ти не бачиш дитини. Не всі можуть працювати на камеру. По-друге – є варіанти, що мікрофони не працюють, інтернет не працює, ти не маєш взаємовіддачі. З чимось погоджуватись чи не погоджуватись і давати можливість висловити свою думку – ось це пріоритетне сьогодні. Якщо раніше ставка була на вивчення правила, то сьогодні треба вивчити життя. Сьогодні треба вивчити уроки, щоб не допускати поразок у майбутньому. Інші директори говорили про те ж саме. Не всі діти могли підключитися і не всі були в рівних можливостях.

У мене діти вчатсья з усієї області, і не в кожному віддаленому куточку є інтернет у одинадцятикласника. А для них важливо максимум отримати знань, щоб скласти ЗНО. З одного боку у них вивільнився час і вони працюють на предмети, які їм потрібні. Безперечно, що інші предмети гальмувалися, але така можливість дає їм більше часу готувати ніші предмети. Але то не замінило того, що може дати вчитель очі в очі, безпосередньо працюючи в класі, доводячи, сперечаючись.

Потрібно виходити з онлайну, переходити офлайн і починати навчання з 1 вересня. Для цього треба докладати зусиль владі, департаменту, військовій адміністрації. Потрібно продумувати, дивитися кожен заклад, можливості укриття. Ще є час, ми можемо їх підготувати.

Учні були психологічно налаштовані на навчання? Щодня лунали сигнали про повітряні тривоги. Діти читали новини, часом невтішні. Чи були учні готові відкрити ноутбук, долучатися до уроків?

Безперечно, це було несподіванкою. Думали, що ми місяць, ну півтора і вийдемо. Але ми не вийшли, не вийшли на останні дзвоники. Ця клятуща війна, цей звір, він забрав у наших дітей останні дзвоники, він забрав у них дитинство. Він забрав у батьків старість. Ми недооцінюємо наших дітей. Ми недооцінюємо їх духовної свідомості, патріотизму. Я багато дітей ставила в приклад дорослим нашим. Діти перевершили нас. Діти перевершили час свій. Вони завчасно стали дорослішими.

Якщо старшокласники більш дисципліновані і зорієнтовані вступити до вишу, то як з початковою ланкою освіти? Як їм долучатися до дистанційного навчання? Чи вся відповідальність лежить на батьках?

Звичайно, що складніше. Батьки працюють, не у кожного є по два ноутбуки вдома. А є двоє-троє дітей. Батьки працюють також онлайн, тому це важче. Батьків треба розуміти, з батьками треба говорити, домовлятися. Якось шукати ту золоту середину, щоб не втратити цей момент навчання.

Якщо говорити про мультипредметний тест. Минулі роки діти могли вибрати предмети. Цьогоріч не так. Це справедливо і чи готові були до цього учні?

Якщо говорити в загальному, то не були готові. Перша інформація була шоком для всіх: для батьків, для вчителів і для дітей. Потім, коли розібралися, українську всі готували. Історія, вона у нас в закладі викладалася на такому рівні, що для дітей це не стало несподіванкою, вони готові. До математики були теж всі готові. Так, випускники природничого напрямку були розчаровані, але швиденько перебудувалися. Все нормально, готові до цього тесту.

В цілому, дистанційна форма навчання не спонукала до того, щоб учні додатково займалися з репетиторами?

Якщо я вам скажу, що не спонукала, це буде нечесно. Так, спонукала. І займаються. У них виходу немає.

Причина в тому, що це дистанційне навчання, чи відіграє роль лінь? Чи відіграє те, що немає освітнього процесу в школі, де вчитель контролює кожного учня?

Немає освітнього очного процесу в школі. Усвідомлення, що треба готуватися, приходить в 11 класі. Як показує практика, дійти з 1 вересня в 11 класі починають вже працювати, але ж ніхто не чекав, що буде війна, що буде практично повністю дистанційне навчання. А лінь нікуди не забереш. Вона є.

Потрібно на майбутнє не скасовувати ЗНО, медичний профіль вимагає знання хімії, біології, фізики. Іноземний профіль вимагає іноземні мови. Не треба цього втрачати, бо через рік-два-три у нас будуть дуже погані жнива.

Рівень знань учнів змінився під час воєнного стану, через дистанційне навчання?

Я скажу за свій предмет. Відверто кажучи, можливо на 0,5% піднявся. Це українська мова та література. А інші предмети, ми робили статистику – гірше не стало з жодного предмета.

Чому рівень не погіршився? Бо зазвичай вважають, що дистанційне навчання і війна – не всі мають бажання вчитися.

Інша відповідальність

Це лише у вашому ліцеї, чи вам інші директори теж казали?

Оцінки стали практично у всіх кращі. Дитина не їде, не добирається. Це години вільного часу, щоб краще працювати. Зазвичай, якщо порівнювати очне навчання, то завжди в другому семестрі діти піднімаються на два три бали. Там, де було 9 в першому, стає 11 річна оцінка. Чинників багато. Є категорія дітей, як мали низький бал, 5-6, і не змогли піднятись. Можливо, просто не дано, і такий відсоток є.

Від чого залежить якісна освіта?

Є триєдиність: є учитель, є дитина і є батько. Для мене це ліцейська родина. Ми на цьому стоїмо.

Що відомо

  • Суспільне Рівне записує інтерв'ю з лідерами думок, видатними рівнянами та тими, хто свого часу творив історію. Переглянути усі записи можна тут.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Ми у Twitter

На початок