Упродовж квітня на Рівненщині під час нерестової заборони екоінспектори провели 18 рейдів. У результаті 26 людей оштрафували на загальну суму більш як 4,5 тисячі гривень. Також виявили та вилучили заборонені знаряддя лову, зокрема понад 400 метрів сіток, раколовки та ятериЗнаряддя для рибної ловлі у вигляді циліндра, в який риба запливає, а випливти не може..
Про це в етері Українського радіо. Рівне розповів начальник відділу державного екологічного нагляду контролю тваринного світу та біоресурсів Держекоінспекції Поліського округу у Рівненській області Сергій Ярощук.
Основні порушення, які зафіксували у період нерестової заборони
З його слів, під час рейдів на водних об'єктах області інспектори виявили та вилучили 14 заборонених знарядь лову, власників яких не встановили. Зокрема, це 11 сіток загальною довжиною понад 400 метрів, а також три раколовки та два ятери.
Сергій Ярощук пояснив, що бувають випадки, коли рибалки не дотримуються вимог правил любительського рибальства: не пред'являють інспекторам знаряддя лову, добуті водні біоресурси та документи.
"Під час рейдових заходів бувають випадки, коли порушники правоохоронного законодавства не хочуть представляти документи, що засвідчують їхню особу. Працівники Держекоінспекції викликають правоохоронців, які встановлюють особу. Тоді така людина притягується до відповідальності. Протягом квітня 2025 року таких випадків не було", — розповів він.
Начальник відділу також зауважив, що не всі рибалки під час риболовлі мають при собі засоби для вимірювання маси та розміру риби.
"Не завжди рибалки використовують допоміжні засоби та прийоми для дбайливого підхоплення і звільнення риби від гачка. Інколи вони залишають після себе на берегах сміття та інші відходи. Були випадки, коли рибалки пошкоджували інформаційні щити та інші знаки, які встановлені на рибогосподарських водних об'єктах та на їх берегах", — зазначив Сергій Ярощук.
Скільки адмінпротоколів склали у квітні 2025 року
Він зазначив, що протягом квітня державні інспектори на території Рівненської області провели 18 рейдів. За результатами проведених заходів, склали 26 протоколів про адміністративні правопорушення.
"До адмінвідповідальності притягнули 26 людей на загальну суму штрафів 4590 грн, які всі добровільно сплачені. Також була виставлена одна претензія про відшкодування збитків внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів в нерестовий період. Сума становила 3468 грн, її добровільно сплатили", — пояснив начальник відділу Держекоінспекції..
Строки дії нерестової заборони на Рівненщині
Зі слів Сергія Ярощука, на території регіону заборона діятиме:
- з 1 квітня по 20 травня на річках та їх кореневих водах;
- з 1 квітня по 10 червня на водосховищах, озерах, ставках.
- з 1 квітня по 30 червня у придаткових водах річок — це стариці русел, заплави.
"Нерест — це один з найважливіших періодів відтворення рибних популяцій, від успішності якого залежить розвиток і майбутня кількість водних біоресурсів", — зауважив начальник відділу Держекоінспекції.
Дозволені методи рибальства під час нерестової заборони
Він розповів, що під час нересту дозволяється виключно любительське рибальство, тобто до двох гачків на рибалку (після завершення нересту — до семи гачків) або спінінг з однією штучною приманкою.
"Рибалити можна з берега за межами нерестовищ. Дозволена добова норма вилову — три кілограми та трофей — одна рибина будь-якої маси та виду, більша за три кілограми. Наприклад, це може бути сом з мінімальною довжиною не менше 60-80 сантиметрів, судак довжиною 42 сантиметри, щука — 50 сантиметрів, лящ, сазан — 30 сантиметрів", — пояснив Сергій Ярощук.
Він також додав, що під час нерестового періоду на водоймах забороняється рух всіх транспортних засобів та моторних суден, окрім тих, які використовують органи рибоохорони та інших уповноважених органів влади.
Заборона на вилов раків
Сергій Ярощук зазначив, що на території Рівненщини діє заборона на вилов річкових раків у період виношування ікри та першої линьки — з грудня 2024 року по 30 червня 2025 року:
"Хочу звернути увагу, що за кожен екземпляр незаконно виловленого рака передбачені збитки в розмірі 3332 гривні або кримінальна відповідальність, якщо буде завдано істотної шкоди".
Санкції за порушення правил рибальства
Сергій Ярощук зауважив, що коли людина виловила ту кількість риби, яка перевищує встановлені ліміти, її можуть оштрафувати на суму від 340 до 680 гривень з конфіскацією знарядь і засобів лову та власне риби.
"Є ще відповідальність на посадових осіб — передбачається адміністративний штраф від 510 до 850 гривень з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника", — додав начальник відділу.
З його слів, за незаконний вилов риби передбачено також відшкодування збитків. Їх розраховують згідно з таксами для обчислення розміру завданої шкоди. Наприклад, за один екземпляр:
- сома доведеться сплатити 5117 гривень;
- сазана або коропа — 3700 гривень;
- судака — 3587 гривень;
- щуки — 3468 гривень;
- окуня — 3162 гривень;
- ляща — 1649 гривень.
- лина — 1598 гривень;
- карася сріблястого — 1581 гривень.
- плітки, краснопірки та плоскирки — 1564 гривень.
"Це найменування риб, популярних на території Рівненської області. Це такси по незаконному добуванню водних біоресурсів. Але є ще такси, прописані в законодавстві, у випадку, якщо вловили рибу на об'єктах природно-заповідного фонду: в заказниках, заповідних урочищах, національних парках, заповідниках. Можу зазначити, що вони більші у два, а то й в три рази, ніж звичайні такси", — зауважив начальник відділу Держпродспоживслужби.
Сергій Ярощук зазначив, що на території регіону є червонокнижні риби. За їхній незаконний вилов також передбачені окремі такси для відшкодування.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
