У селі Білухівка на Полтавщині вшанували пам’ять Сергія Кулинича, який загинув 9 грудня 2024-го. Він був бойовим медиком і поліг без зброї у руках, адже був віруючим. Загиблому було 29 років.
Про це Суспільному розповіла мама Сергія Валентина Шатравка.
"Після школи поїхав до Харкова вчитися. Звідти пішов на строкову службу служити. Він міг взагалі не йти на війну, тому що був дуже віруючим хлопцем, дуже глибоко віруючим. На строковій службі він був без присяги, без зброї. І сюди також пішов без зброї, без присяги. Я казала йому: "Сергію, як ти там без зброї будеш?" Він відповідав: "Мамо, але і ховатися я не буду". Він був бойовим медиком. І ось на третьому виході на позиції – і все..", — роповіла мама загиблого Сергія Кулинича Валентина Шатравка.

Вшанували Сергія біля школи, де він навчався.
"Бачила я його, напевне, коли він приїжджав на випускний. Мені здається, це було, коли випускався його клас в одинадцятому класі. Він тоді до них приїздив, і вони разом святкували в кафе їхній випускний. А потім у них була зустріч через п’ять років після закінчення навчального закладу", — повідомила директорка Білухівської гімназії Ольга Безпалько.

"Він навчався в одному класі з моєю донькою. Яким я його знала? Він був спокійним, дуже спокійним, поважав дівчат, допомагав матусі вдома по господарству. Він не був конфліктним, був дружелюбною дитиною", — додала Ольга Безпалько.
У родині Сергія Кулинича було четверо дітей – три сини та донька. Вони жили в цьому селі, а потім переїхали в Одесу.

"На моє 16-річчя ми з Сергієм і Сашком (який на той момент уже служив) поїхали в місто. Ми поїхали в місто, посиділи в піцерії. Я обожнювала ходити в піцерію з ним. Потім ми зайшли в "Макдональдс". Він каже: "У мене є подарунок для тебе". Ми гуляли по Привозу, а там стояв величезний ведмідь. Сергій запропонував: "Давай візьмемо того бежевого". Я його обійняла, а Сергій тоді мене сфотографував, і так те фото в нього в Інтернеті і лишилось", — розповіла сестра загиблого Сергія Кулинича, Ганна Кулинич.

"Коли ми з ним востаннє розмовляли вдома, коли я була у відпустці, він сказав: "Слухай маму, і все буде добре". Я відповіла: "Сергію, ти ж знаєш, ми вперті". А він знову: "От слухай маму, і все в тебе буде добре". Після цього я задумалася: а може, справді треба? Може, варто трохи угомонити свій характер? Просто треба берегти тих, хто є поруч, і не забувати тих, хто вже помер", — сказала Ганна Кулинич.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok