Військовий з Полтави Владислав Вишневецький реабілітується в обласному центрі після поранення у ногу. Це трапилося близько року тому під час російського обстрілу. Основна частина лікування тривала у Тернополі, а усього боєць переніс дев’ять операцій.
Своєю історією військовий поділився з кореспондентами Суспільного Полтава.
Владислав Вишневецький із Полтави від початку повномасштабної війни обороняв країну на Запорізькому напрямку та на Донеччині. У липні 2022-го потрапив під обстріл під населеним пунктом Верхньокам’янське, що на межі Донецької та Луганської областей.

"Виявляється, що він (танк-ред.), швидше за все, «пристрілювався». і в один момент попав у бліндаж, де ми удвох з побратимом були. На жаль, він дуже швидко відійшов і навіть там шансів не було ніяких. Я отримав поранення в ногу. Добре, що я вмію користуватися турнікетом і були поруч люди, бо там уже такий момент був, що не міг дотягнути,не вистачало сил"

Спочатку шанси врятувати кінцівку були 50 на 50, каже Владислав. Основна частина лікування була у Тернополі.
"До третьої операції. Так моїй дружині сказали. Одна операція – побачимо, як буде, друга. І от третя була ключова. Після неї вже могли стверджувати, що нога лишиться на місці. Мені сказали: «Якщо би був попередній головний лікар, відразу ампутація і до побачення». Не «цяцькалися» би зі мною"

Усього бійцю зробили дев’ять операцій.
"У них є власний винахід: вони шкіру можуть зібрати машинкою спеціальною пересаджувати 10:14 – їхній, тернопільський винахід. Спеціалісти там дуже вмотивовані. Мені запам’яталось і я лежу на черзі в операційну, і анестезіолог каже: «Нічого-нічого, не переживай, от як ви боролись за сантиметри чи метри землі нашої, і ми будемо боротися за сантиметри вас»"

Нині Владислав продовжує реабілітуватися у Полтаві, а також займається вдома.
"Останній реабілітаційний захід чисто по пораненню минув десь півтора місяця тому або місяць тому. Тому що був зачеплений нерв – контузія нерва, і пощастило, що не перебитий.Зараз я також проходжу реабілітацію, а у вільний час проводжу час із сім’єю. Іноді виходить вибратися в майстерню, згадати те, що не робив півтора року"
Для перемоги люди мають докладати більше зусиль, каже Владислав.
"Є проста фраза: «Все для фронту, все для перемоги». Поки що я бачу тільки невеличку кількість людей, які свідомі. Які розуміють, що треба щось робити. Я розумію, що, як і будь-який еволюційний процес, він не може бути швидким, Ми дивимось і бачимо, як живуть на заході, але забуваємо про те,який шлях вони пройшли для того, щоб бути там, ким вони є зараз. Але нам треба вчитись швидко, у нас часу немає"
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: