"Ми були створені один для одного": розповідь дружини загиблого військового, який проживав у Полтаві

"Ми були створені один для одного": розповідь дружини загиблого військового, який проживав у Полтаві

"Ми були створені один для одного": розповідь дружини загиблого військового, який проживав у Полтаві
. Іван Ковальов. колаж Суспільне Полтава

Понад рік і три місяці полтавка Юлія Рябуха ходить на могилу до свого чоловіка. Воїн загинув у перший день повномасштабного вторгнення російських військ на територію України. Того дня Іван Ковальов разом із побратимами їхав на оборону міста Суми. Історією їхнього знайомства та загибелі військового жінка поділилася із Суспільним.

Полтавка Юлія Рябуха прийшла на могилу до свого чоловіка.

"Ось це мій Іванко. Мій коханий, який загинув у бою ще в перший день повномасштабного вторгнення".

Кохані військовий Іван Ковальов та дівчина Юлія Рябуха
Іван Ковальов та Юлія Рябуха. Фото надані Ю. Рябухою

Іван Ковальов загинув 24 лютого, обороняючи місто Суми від наступу російських військ.

"Коли ти перебуваєш тут, таке відчуття, що ти приходиш до якогось гарного, світлого, пам’ятного місця. Але ти не уявляєш, що ось це – це твій чоловік, коханий з яким ти прожила настільки щасливе життя".

Їх розлучила війна: Іван Ковальов та Юлія Рябуха
Фото надані Ю. Рябухою. Фото надані Ю. Рябухою

Воїн помер від кульових поранень у грудну клітину, які завдали снайпери, каже Юлія Рябуха.

"Це сталося близько 16:40 в Сумах, по вулиці Герасима Кондратьєва, навпроти артучилища. Це достатньо широка дорога по якій рухалася мінометна колона яка їхала на захист Сум. Їхали десантники. Бій відбувся на пам’яті його друзів, хлопців дуже швидко. Просто цю колону почали розстрілювати із різних боків. Мій Іван був водієм авто ГАЗ 66, який він в той час вів. В нього також почали цілитися".

Полеглий Іван Ковальов з побратимом
Іван Ковальов з побратимом. Фото надані Ю. Рябухою

Іван Ковальов контракт із Збройними силами України підписав у 2015-му році. Чоловік був воїном десантно-штурмових військ.

"Зранку 24-го лютого ми з ним зідзвонились. Це було близько 9 чи 10-ої ранку. Він мені обіцяв, що подзвонить мені ще ввечері. Тому що вони мали б були доїхати до Сум і зайняти там певні позиції. Однак цього не сталося. Я телефонувала і телефонувала, і телефонувала…його телефон дзвонив до 2 березня".

Юлія Рябуха і Іван Ковальов
Закохані на новорічні свята біля ялинки у Полтаві. Фото надані Ю. Рябухою

Поховати воїна вдалося лише 15 березня на Затуринському кладовищі.

"Уже 6 березня вийшов на зв’язок його найкращий друг Іван Лаврентьєв. Він мені подзвонив по відеозв’язку, а я спочатку така на радощах кажу: "Ванька, чого ви мені не дзвоните? Я ж хвилююся, з вами немає стільки зв’язку». А він на мене дивиться і каже фразу, яку я досі не можу забути: "Вибач, що не зберіг". І я зрозуміла, що Вані більше немає. Я досі відмовляюсь в це вірити".

Іван Ковальов, полеглий воїн ЗСУ у військовій частині
Іван Ковальов показує, як керувати гарматою. Фото надані Ю. Рябухою

Нині Юля робить усе, щоб зберегти пам’ять про свого чоловіка.

"Я хочу бути гідна його пам’яті. Виставку відкривають у Франції, в Марселі. Там буде історія про 12 родин. Знову ж таки, є і наша історія кохання. Також у Нідерландах у Кафедральному Соборі вшанували 600 воїнів. Там можна почути ім’я Івана Ковальова з позивним "Козак". Там звучить його ім’я, і мені дуже приємно, що я змогла це зробити".

Під час того бою 24 лютого у Сумах загинуло шість людей. П’ятеро із них поховані на Затуринському кладовищі. Указом президента України від 8 березня 2022-го року Іван Ковальов був нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня посмертно.

Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:

Telegram | Viber | Instagram| Twitter | YouTube | Facebook

На початок