На Одещині перейменували 432 назви вулиць, скверів та провулків. Відповідне розпорядження 26 липня підписав голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. Перейменування топонімів викликало дискусії серед одеситів.
8 серпня в ОВА офіційно прокоментували перейменування. Заступниця голови департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОВА Ярослава Різникова в ефірі "Українського радіо Одеса" розповіла Суспільному про те, як працювала топонімічна комісія, про причини перейменування та про діячів, на честь яких тепер названі вулиці міста.
Як обирали нові назви для топонімів та на честь кого?
За словами Ярослави Різникової, після перейменування міська топоніміка набула назв "потужних українських діячів", імена яких або загубилися, або замовчувалися радянською владою. Також свої пропозиції подавали військові частини та представники громадськості. Серед назв зустрічаються, зокрема, діячі Української революції, які боролися 100 років тому за встановлення Української Народної Республіки, додала заступниця:
"Хочу нагадати, що у нас практично не було вшановано в назвах вулиць цієї категорії громадян, хіба що батько і син Лип. Нагадаю, що у 2011 році було перейменовано вулицею Івана і Юрія Лип. Тоді громадськість зверталася до мера міста із проханням забрати назву Івана і Юрія Лип і повернути їм рідну їхню назву радянську. Історико-топонімічна комісія не пішла на це".
Різникова додала, що члени комісії запропонували внести в центр міста людей, пов'язаних з українською, єврейською, кримськотатарською культурами та людей, які боролися за незалежність України у різні періоди:
"Ми дивилися із погляду букви та духу закону. Одеса — це унікальне місто України, яке розбудовувалось представниками різних національностей. Тому, вважаю, що коли звинувачують, що моя робоча група стирає історію міста, то мабуть, що не погоджуся. Фактично всі ці люди, про яких я говорю, 90% — вони всі одесити, або дуже тісно пов'язані з Одесою".
Чиїми іменами називаються тепер вулиці Одеси?
Заступниця голови департаменту культури ОВА розповіла й про діячів, на честь яких тепер називатимуться вулиці Одеси. Наприклад, міський голова Зелений, який керував містом у 1897-1905 роки. За словами Різникової, він багато зробив для цього міста: саме при ньому була закладена будівля Одеської національної бібліотеки:
"Він для економії коштів придбав для міста власну друкарню, придбав газовий завод для розв'язання проблем освітлення. Він реорганізував пожежну охорону, розвивав мережу громадського транспорту. Його вулиці чомусь не було до цього часу в Одесі. Я думаю, що можливо тому, що він зробив багато для розвитку збереження української культури, української мови. Він був одним із засновників в Одесі Товариства Просвіта, членом його першого правління, яке було обрано взимку 1906 року".
Одна із центральних вулиць міста Жуковського буде носити ім'я Святослава Караванського: одесита, письменника, мовознавця та дисидента, який 31 рік відсидів у таборах:
"Він зробив словник Рим української мови, його уже можна було увічнювати в топонімії рідного міста. Я не говорю вже про інші його напрацювання у сфері мовознавства", — сказала про діяча Різникова.
Сусідня вулиця Буніна буде вулицею Ніни Строкатої-Караванської, активістки, правозахисниці, дисидентки, однієї з засновниць української Гельсінської групи. За словами заступниці, її справа спонукала інших людей, зокрема Чорновола, включитися до захисту права українського народу на самовизначення.
"Ім'ям Ганни Михайленко, української перекладачки, правозахисниці, громадської діячки, переназвану вулицю Спартаківську. Колишня вулиця братів Поджіо називатиметься на честь Василя Фащенка. Ім'я його відоме багатьом випускникам філологічного факультету. Одесит генерал-хоружий Всеволод Змієнко, який був засновником нашої української розвідки. Або Олексій Маркевич, історик, громадський діяч, професор, перший приват-доцент історико-філологічного факультету. Автор понад 400 праць з історії Південної України і при цьому представник української Одеської громади", — підсумувала Ярослава Різникова.
Чому варто перейменувати топоніми міста та чому не всі одесити згодні з цим рішенням?
"Мені здається, що більшість одеситів розуміють, що у нас не має бути зараз вулиці Пушкінської, чи бульвару Жванецького. Не зважаючи на те, як ми любимо гумор Жванецького, наскільки ми звикли до його м'яких, іронічних висловлювань. Але мені здається, що не всі розуміють, що саме із Пушкіна починають "рашисти" на всіх окупованих територіях. Тому що вони знають, наскільки це важливо, і як важливо закріпити в назвах вулиць свої наративи, свою позицію", — так прокоментувала Різникова готовність одеситів до нововведень.
Також, за її словами, багато хто з жителів міста звик до міфу про те, що Одесу представляють виключно Бунін, Катаєв, Олеша та інші літератори. Всі вони — люди, які народилися в Одесі, які більшість життя прожили в Москві, і стали відомими, як російські радянські письменники, розповіла заступниця:
"Вони не приймали українську владу, яка поставала на розвалинах Російської імперії. Вони вітали прихід радянської. Хтось, як Бабель, воював зі зброєю в руках проти УНР, хтось працював в газетах, рупорах ВКП, писав статті про ворогів народу, як Олеша, Катаєв. Так, дійсно, хтось постраждав від совєтів, як Бабель. Комусь, як Паустовському, вдалося утримати лице, не бути настільки замараним. Але відкрийте будь-яке джерело і подивіться. Всі джерела вказують, що вони є представниками радянської та російської літератури".
Жінка додала, що історичний контекст змінився: люди гинуть, кожен день летять ракети. На її думку, українці мають пам'ятати історію, але дивитися в майбутнє. Перейменування необхідне для майбутнього, а також — це виконання норми закону:
"Ми знаємо прекрасно, що "русский мир" десятиліттями використовує імперську спадщину для збереження, посилення свого впливу, маркуючи наші вулиці і міста спільними іменами та назвами вулиць з Росією. Наголошую, що голова обладміністрації, підписавши відповідне розпорядження, не вирішив розколювати суспільство, як це де хто говорить. А він чітко виконав закон про деколонізацію. Це не вигадка Кіпера, це виконання норм закону".
Як одесити запам'ятають нові назви вулиць?
Дехто з одеситів хвилюється щодо великої кількості нових назв. На це Ярослава Різникова нагадала, що масштабні перейменування — вже не вперше в історії міста.
"Мене трошки потішили ті, хто каже: "Як ми запам'ятаємо цей перелік нових вулиць?" Люди, ви серйозно? По-перше, карта Google в поміч. А ще нагадаю, що, наприклад, коли прийшли більшовики, вони змінили значну кількість. Але це було давно. А ось унезалежнення України. З 1994-95 роки мер міста Гурвіц одномоментно змінив не 84 назви вулиці, а 170 вулиць. І всі пережили це, і всі запам'ятали".
За словами заступниці голови департаменту культури, зміна назв топонімів "не настільки трагічною має бути" і з часом нові назви стануть одеситам "рідними". До прикладу вона навела вулицю Преображенську, яку неодноразово перейменовували:
"Я тільки нагадаю про вулицю Преображенську, яка після 2017 року, стала мати назву Троцького. У 20-х вона стала "Десятиліття радянської армії". Потім вона стала просто "Совєтської армії". Потім вона носила ім'я короля Міхая І Румунського. Потім вона знову стала Преображенською. Місто від того не пропало. Люди запам'ятали. Я думаю, що пройде якийсь час, емоції уляжуться. І мені здається, що багато із цих назв стануть рідними, зрозумілими, близькими".
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
