"Фінансування Суспільного мовлення – це питання безпеки", – Євген Глібовицький

7 чер. 2018

У телецентрі "Олівець" 6 червня відбулася дискусія "Журналістика після "воскресіння" з нагоди Дня журналіста в Україні. Участь у дискусії взяли голова правління ПАТ "НСТУ" Зураб Аласанія, член Наглядової ради ПАТ "НСТУ", експерт із довготермінових стратегій Євген Глібовицький, голова правління ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова, оглядач Радіо Свобода Павло Казарін і журналістка Громадського телебачення Анастасія Станко. Модерувала дискусію виконавча директорка ГО "Інститут масової інформації" Оксана Романюк.

Організатори події – Інститут масової інформації – вирішили цього року провести традиційний публічний захід до Дня журналіста на Суспільному, щоб нагадати представникам влади, медіаспільноті й ширшим колам суспільства про те, що демократична держава неможлива без міцного суспільного мовлення.

Подія відбулася за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Вітаючи учасників, прес-секретар Посольства Чеської Республіки в Україні Давід Машек наголосив:

"Незалежна журналістика є дуже важлива, особливо в ці часи, в які ми зараз живемо. Вона є каталізатором процесів, що відбуваються в країні. І те, що ми зараз знаходимося на Суспільному, є досить символічно. Потрібно підтримати цю інституцію, потрібно підтримати Суспільне мовлення в Україні, тому що воно має бути цим центром незалежної, якісної журналістики".

Учасники дискусії говорили про нові виклики, котрі постали перед журналістською спільнотою у світлі останніх подій. Зокрема, активно дискутували про "кейс Бабченка" й оприлюднення списку 47 журналістів, які нібито могли стати наступними мішенями російських спецслужб, а також обговорювали порядок денний для медіа напередодні майбутніх президентських і парламентських виборів.

Член Наглядової ради Суспільного Євген Глібовицький зазначив, що українській медіаспільноті потрібне збільшення критичного мислення в аудиторії та зростання критичності медіа через доказовість. За його словами, для медіа важливо в підсумку давати менше підстав для "зради" й помножувати довіру, щоб сформувати таке інформаційне поле, де буде відчутною медійність українських інститутів.

Окрім цього, Євген Глібовицький звернув увагу на те, що за нинішніх умов критично важливою є спроможність журналістів провадити якісні розслідування. На його думку, без сталих ресурсів неможливо професіоналізувати цю сферу й отримати якісні журналістські розслідування, котрі даватимуть суспільству відповіді на складні питання.

"Зважаючи на стан медійного простору, я розумію, що, скорше за все, жодне медіа не має достатніх ресурсів, щоб серйозно цим займатися. Тому питання, наприклад, фінансування Суспільного мовлення – це критично важливе питання. Це питання безпеки кожного, хто сидить у цій залі. У багатьох випадках це може бути навіть питання фізичної безпеки. І це, власне, нас має привести до того, що потрібно подивитися, наскільки ми самі добре робимо свою роботу кожен у своїй сфері – я в Наглядовій раді, ви як журналісти чи редактори, чи громадські активісти, які працюють у медійній сфері, чи дипломати, які слідкують за цим і вчасно мають піднімати червоний прапорець і казати, що щось не так. І з іншого боку, наскільки ми створюємо умови чи достатньо тиснемо для того, щоб мати достатньо ресурсів. Держава чомусь вирішила, що вона має право в порушення власних прийнятих норм половинити бюджет Суспільного мовлення. Це є абсолютно кричуща, абсолютно виклична річ. І якщо ми будемо такі речі ковтати, це означає, що далі якісь видання "зливатимуть" інформацію, і ми кожен раз будемо збиратися й обговорювати це".


Читайте також