Як інтегрувати кримську тему в український медійний простір розповіли експерти на медіафорумі

Як інтегрувати кримську тему в український медійний простір розповіли експерти на медіафорумі "Terciman"

12 кві. 2018

Медіафорум, що відбувся 11 квітня в київському телецентрі "Олівець" із нагоди 135-ї річниці заснування першої кримськотатарської газети "Terciman", було присвячено кримській темі в українських ЗМІ.

У форумі взяли участь представники друкованих та інтернет-видань, телеканалів і радіостанцій, серед яких проект "Крим.Реалії", Радіо Свобода, Громадське радіо, радіо "Hayat", "ZeyTune" і "Canlı", телеканали UA: КРИМ і UA: TV, інтернет-видання "QHA", а також члени Меджлісу кримськотатарського народу, державні й громадські діячі та активісти, зацікавлені в регулярному висвітленні теми Криму в українських медіа.

Від Національної суспільної телерадіокомпанії України в заході взяли участь заступниця голови Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Світлана Остапа, голова правління ПАТ "НСТУ" Зураб Аласанія, генеральний продюсер Українського радіо Дмитро Хоркін та виконавчий продюсер телеканалу UA: КРИМ Осман Пашаєв і головна редакторка інформаційного мовлення UA: КРИМ Тетяна Рихтун.

Модерували захід телеведучий Андрій Куликов і журналістка Катерина Некреча.

Усі охочі також могли дивитися пряму трансляцію медіафоруму в ефірі телеканалу UA: КРИМ, на сторінці телеканалу в Youtube і на Фейсбук-сторінці UA: Суспільне мовлення.

Перший тематичний блок медіафоруму був присвячений друкованим ЗМІ та інтернет-виданням. Учасники зосередили свою увагу на тому, яка журналістика лишилася в Криму і чи можуть там повноцінно працювати журналісти. Присутні також обговорили, чи знають українські мас-медіа, що відбувається на Кримському півострові сьогодні та які факти російська влада в Криму хоче замовчати.

Спікерами цієї панелі були головна редакторка інтернет-видання "QHA" Дарина Бережньова, програмна директорка Громадського радіо Тетяна Курманова, кримський історик Сергій Громенко, програмний директор Кримського дому Алім Алієв, шеф-редактор проекту "Крим.Реалії" на Радіо Свобода Володимир Притула, журналіст і генеральний директор "Національного газетно-журнального видавництва" Андрій Щекун.

Як експерти в обговоренні взяли участь заступник голови Меджилісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, татарський громадський діяч Рафіс Кашапов, генеральна директорка радіо "Hayat" Гаяна Юксель, головна редакторка інформаційного мовлення телеканалу UA: КРИМ Тетяна Рихтун, головний редактор радіо "ZeyTune" Емір Керімов і журналіст цього ж радіо Недір Мустафаєв, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв, радіоведуча Галина Джикаєва, журналістка Лариса Волошина й етнополітолог Дамір Кушніренко.

На початку учасники форуму й телеглядачі ознайомилися з відеоматеріалом кримського історика Сергія Громенка про історію створення газети “Terciman”, її просвітницьку роль та історичне значення для кримських татар, оскільки саме від неї веде відлік кримськотатарська національна преса. Також дізналися про постать видавця газети "Terciman" Ісмаїла Гаспринського, значення газети для подальшого розвитку преси на півострові та її вплив на тюркський світ.

Під час першого тематичного блоку фахівці спілкувалися про те, як забезпечити інформаційні потреби кримських татар, які залишилися в Криму, та яку роль почала відігравати громадянська журналістика в умовах ускладненого доступу на півострів для журналістів національних ЗМІ. Також дискутували про те, як ефективно й регулярно доносити кримські проблеми до широкого загалу, зокрема висвітлювати утиски кримських татар на півострові, порушення прав людини, тиск на журналістів та активістів, котрі працюють у Криму.

Як зазначив заступник голови Меджилісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, "ми зібралися тут, а не в Криму, на день 135-річчя газети "Terciman" через те, що Крим окуповано, Крим анексовано, у Криму де-факто російська влада, і це необхідно враховувати".

Окрім того, генеральна директорка радіо "Hayat" Гаяна Юксель нагадала присутнім, що 11 кримських ЗМІ, а це близько 40 журналістів, змушені були виїхати з півострова. Відірваність журналістів від аудиторії, на яку вони працюють, і брак зворотнього зв’язку надзвичайно ускладнюють висвітлення тем, пов’язаних із Кримом.

Учасники заходу погодилися з тим, що українським ЗМІ, котрі працюють для окупованих територій – Криму, Донецької та Лугаської областей, потрібна підтримка з боку держави, а також висловили сподівання, що в українському медіапросторі тема Криму постійно перебуватиме на порядку денному.

Як наголосив шеф-редактор проекту "Крим.Реалії" Володимир Притула, окупація розірвала інформаційне поле материкової України й Криму, а окупанти намагаються зробити все, щоб це поле було й далі розірване, а кримчани ізольованими. Він закликав працювати над тим, щоб кримська тема була актуальною для всього українського суспільства.

"Кримської теми не вистачає в українських мас-медіа. Не вистачає майданчиків, де могли би дискутувати ці теми - теми кримськотатарської автономії, ролі кримськотатарського народу в сучасній Україні, місця Криму в сучасній Україні. Дуже важливо, що сьогодні Суспільний мовник, телеканал UA: ПЕРШИЙ, дає можливість говорити на цю кримську тему", – сказав Володимир Притула.

Відеозапис трансляції першої частини форуму можна переглянути на каналі UA: КРИМ у Youtube

Під час другого тематичного блоку медіафоруму "Terciman" дискутували, як часто звучить кримська тема на українських радіостанціях сьогодні, наскільки кримчани хочуть і мають змогу чути українське й кримськотатарське радіо, а також як працюють українські мовники в Криму і які їхні подальші перспективи.

Спікерами на цій панелі були член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський, генеральний продюсер Українського радіо Дмитро Хоркін, голова наглядової ради "Радіо Кримських громад" Олександр Янковський, генеральна директорка радіо "Hayat" Гаяна Юксель, головний редактор радіо "Крим.Реалії" Рустем Халілов і головний редактор радіо "ZeyTune" Емір Керімов.

До групи експертів приєдналися редакторка Громадського радіо Вікторія Єрмолаєва, правозахисниця й активістка "Крим SOS" Євгенія Андреюк та журналіст і медіаексперт Павло Новіков. Окрім цього, за допомогою скайп-зв’язку з Криму в обговоренні взяла участь головна редакторка радіо "Canlı" Наджіє Фемі.

Фахівці обговорили, яку роль виконує радіо в умовах обмеженого доступу до інформації на території Криму та майже повної відсутності вільних ЗМІ.

За нинішніх обставин основне навантаження з донесення інформації в період окупації лягло на ЗМІ, котрі працюють на материковій Україні. Як зауважив голова наглядової ради "Радіо Кримських громад" Олександр Янковський, зараз у Криму на частотах українських радіостанцій мовлять російські радіостанції, а на частотах українських телеканалів – російські телекомпанії.

Своєю чергою журналістка Лариса Волошина озвучила результати соціологічного дослідження, опубліковані нещодавно Центром Разумкова, відповідно до яких тільки 60% українців вірять, що Крим повернеться, і з них менш ніж половина вірить, що він повернеться найближчим часом.

"Насправді наше завдання як журналістів, тим більше - кримських журналістів, сформувати в українському суспільстві і в кримському суспільстві запит на деокупацію Криму", – вважає Лариса Волошина.

Також коментуючи питання про те, яку роль радіо може відіграти у звільненні Криму, генеральний продюсер Українського радіо Дмитро Хоркін зазначив: "Суспільному як загальнонаціональному медіа важливо всій Україні нагадувати про проблему Криму і розповідати, що там відбувається постійно, регулярно й медійно грамотно, а також інформувати самих мешканців Криму про те, що відбувається в Україні і що відбувається в Криму  про що не розповідають російські ЗМІ".

На думку ж члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергія Костинського, на сьогодні все, що робить українська держава й суспільство, зорієнтовано на активну частину населення Криму. На території півострова можна слухати українське радіо й дивитися українське телебачення на супутнику, в інтернеті. Однак проблема полягає в тому, що Росія має перевагу серед людей, котрі споживають контент пасивно, тобто вмикають телевізор із певним набором російських каналів і просто дивляться те, що їм дають.

"На що ми робимо ставку у своїй роботі. Перше – це розвиток суспільного мовлення, тому що воно найбільше серед усіх загальнонаціональних мереж приділяє увагу окупованим територіям, успішно працюючи не тільки на території Криму, а й на території Донецької та Луганської областей. Друге – регіональні телеканали, які зараз "витягують" українську інформаційну політику", – наголосив Сергій Костинський.

Відеозапис трансляції другої частини форуму можна переглянути на каналі UA: КРИМ у Youtube

Третій тематичний блок медіафоруму присвятили тому, яке телебачення дивляться в окупованому Криму й що українські медійники знають про ситуацію на півострові.

Спікерами панелі були заступниця голови Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Світлана Остапа, голова правління ПАТ "НСТУ" Зураб Аласанія, виконавчий продюсер телеканалу UA: КРИМ Осман Пашаєв, журналістка Центру журналістських розслідувань Валентина Самар, журналіст Радіо Свобода Віталій Портников і ведучий кримськотатарської редакції іномовлення України "UA: TV" Ібраїм Умеров.

В експерній дискусії цієї частини форуму взяли також участь голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та його заступник Ахтем Чийгоз, співзасновниця громадської ініціативи "Крим SOS" Таміла Ташева й Муфтій Духовного управління мусульман Криму Айдер Рустамов.

Фахівці розпочали обговорення з ключової тези про те, що питання Криму є недовисвітленим, зокрема дуже рідко можна побачити на загальнонаціональних каналах у прайм-тайм сюжети про Крим.

"Один із останніх моніторингів Нацради засвідчив, що 6 інформаційно-розважальних телеканалів – ICTV, 1+1, UA: ПЕРШИЙ, Інтер, НТН і Україна – приділяють висвітленню подій у Донецькій і Луганській областях 2,2% тижневого ефіру, а висвітленню подій в окупованому Криму - 0,1%. Це дуже і дуже мало. Порівняно з тим періодом, коли ці загальнонаціональні канали мали своїх спецкорів у Криму й ми бачили новини з Криму ледь не щодня, тепер ми бачимо їх дуже зрідка. Загальної картини того, що відбувається в Криму, український глядач і слухач не знає і не бачить", – повідомила заступниця голови Наглядової ради Суспільного Світлана Остапа.

На думку учасників форуму, однією з найбільших перешкод, яка не дозволяє українським медіа повноцінно висвітлювати кримську тему, є питання безпеки.

Україна втратила в Криму майже 70 теле- і радіоканалів, там заблоковано кілька десятків українських сайтів. Завдяки телевежам на Херсонщині мешканці Криму, переважно у північній його частині, тепер мають змогу дивитися 5 загальнонаціональних каналів. Але цього, як зазначають медіаексперти, недостатньо.

Оскільки телебачення – це насамперед "картинка", то її треба звідкись брати. У ситуації, коли загальнонаціональні канали втратили можливість мати в Криму своїх спецкорів, надзвичайно важливу роль відіграє громадянська журналістика. Нині переважна більшість новин про Крим виходить саме завдяки цим журналістам, які працюють у Криму, часто ціною власної свободи.

Окрім цього, голова правління ПАТ "НСТУ" Зураб Аласанія нагадав присутнім, що в Україні є тільки два повноцінні телеканали, які спеціалізуються на кримській тематиці. Це канал Суспільного UA: КРИМ і комерційний телеканал ATR.

Зураб Аласанія представив учасникам форуму проект концепції телеканалу UA: КРИМ. Відповідно до неї, телеканал виробляє чи адаптує контент кримськотатарською мовою, працює на збереження та розвиток мови кримськотатарського народу, що живе на окупованій території АРК і Севастополя, або принаймні намагається через контент сповільнити темпи русифікації там.

Також UA: КРИМ має на меті концентруватися на виготовленні або дубляжі дитячих програм і шоу, перекладі серіалів, фільмів, мультфільмів та документалістики кримськотатарською мовою. Канал виробляє інформаційні, суспільно-політичні, просвітницькі й культурні проекти для Кримського півострова українською та російською мовами, що спрямовані на пояснення сучасної України. На каналі транслюють програми, які показують, куди рухається українська медицина, освіта, місцеві громади, як працюють незалежні інституції та самоврядні об’єднання.

Окрім того, для материкової України UA: КРИМ виробляє контент, що розповідає про історію Криму українцям. Також канал виробляє новини та публіцистичні програми про наявну ситуацію в Криму, стан із правами людини, зникнення, переслідування, роботу України на міжнародній арені щодо захисту мешканців півострова, спрямовує увагу на ситуацію з екологією, культурною спадщиною в Криму та іншими актуальними для мешканців півострова проблемами.

Відеозапис трансляції третьої частини форуму можна переглянути на каналі UA: КРИМ у Youtube


Читайте також