Суспільне провело перше обговорення Концепції мовлення нацспільнот

Суспільне провело перше обговорення Концепції мовлення нацспільнот

14 лют. 2018

Перше публічне обговорення Концепції мовлення національних спільнот для українського суспільного мовника відбулося у вівторок, 13 лютого. Увесь день команда Суспільного, представники національних спільнот та профільні експерти працювали над проектом документу "Концепція мовлення національних спільнот", який розробила Національна суспільна телерадіокомпанія України.

Перед цим із першою редакцією документа ознайомилися понад 200 адресатів і представництв різних етнічних груп по всій Україні, а також профільні громадські організації, міжнародні експерти, представники національно-культурних товариств України. Окрім цього, свої пропозиції до першої редакції Концепції запросили надати представників усіх редакцій мовлення національних спільнот Суспільного, які безпосередньо виробляють контент у філіях.

Відтак, обговорення стало продовженням спільної роботи над Концепцією.

У події взяли участь голова правління ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" Зураб Аласанія, голова Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Тетяна Лебедєва, керівниця проекту Офісу Ради Європи "Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні" Галина Смірнова, члени правління ПАТ "НСТУ" Роман Вінтонів та Олександра Кольцова і членкиня Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Дарія Карякіна. На запрошення проекту Ради Європи "Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні" під час публічного обговорення виступив експерт Ради Європи Джоан Барата Мір (Joan Barata Mir) з Іспанії. Модерувала подію директорка департаменту зв’язків із громадськістю та ЗМІ ПАТ "НСТУ" Вікторія Сидоренко.

Під час першої частини зустрічі учасникам події презентували власне саму Концепцію мовлення національних спільнот та особливості її реалізації на українському суспільному мовнику, а також фахові коментарі міжнародного експерта зі свободи вираження поглядів, свободи медіа та медіарегулювання Джоан Барата Мір (Joan Barata Mir).

Як зазначила голова Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Тетяна Лебедєва, це зразковий етапний момент для НСТУ, саме так повинен працювати суспільний мовник – дослухатися до порад суспільства. Тож участь представників національних спільнот, громадських діячів, експертів з усієї країни в такому обговоренні та безпосереднє їх долучення до роботи над Концепцією є надзвичайно важливим і цінним.

"Редакції, які працюють для національних спільнот, – це дуже важлива частка нашого мовлення. Саме такі програми з одного боку допомагають громадянам України, представникам національних спільнот відчути себе інтегрованими в єдину країну, в єдину родину громадян України, і з іншого боку – допомагають українцям краще зрозуміти особливості кожної національної спільноти, як це чудово, що нас стільки і ми різні. Ці редакції мають бути такими містками комунікації для того, щоб разом ми всі змогли побудувати єдину, демократичну, мультикультурну, мультинаціональну країну", – наголосила Тетяна Лебедєва.

Голова правління ПАТ "НСТУ" Зураб Аласанія зауважив: "Суспільний мовник існує для всіх громадян України, незалежно від того, якою мовою вони спілкуються, яку релігію сповідують та як ідентифікують свою національну приналежність. Зважаючи на те, що жоден комерційний канал не виконує цю функцію, роль Суспільного у питанні мовлення національних спільнот не можна переоцінити".

Він також зазначив, що Концепція мовлення національних спільнот – це перша спроба створити документ, який регулює питання такого мовлення в Україні: "Ще ніколи не існувало єдиної концепції, єдиного документу, який би врегулював це питання і визначив, як мають працювати відповідні редакції на обласних і всеукраїнських телерадіоканалах".

Попри чутки, які ширяться останнім часом, Суспільний мовник не має наміру скорочувати мовлення національних спільнот, а планує тільки додавати до вже наявного контенту новий. "Ми будемо так робити доти, доки відстань між усіма, хто каже "вони" про національні спільноти, не скоротиться до "ми", – наголосив Зураб Аласанія. – Тож нам потрібні ваші думки, поради та зауваження, щоби напрацьований документ у результаті дійсно забезпечував дві основні інформаційні потреби національних спільнот в Україні: контент рідною мовою національної спільноти і контент про національну спільноту, її історію, культуру, традиції, сучасність і сьогодення, що допоможе нам усім більше дізнаватись один про одного".

Своєю чергою керівниця проекту Ради Європи "Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні" Галина Смірнова наголосила, що Рада Європи підтримує обговорення проекту Концепції насамперед тому, що суспільне мовлення є надзвичайно важливим для України. Вона нагадала про міжнародні документи, котрі регулюють забезпечення медійних потреб національних спільнот, зокрема Європейську конвенцію з прав людини, стандарти Ради Європи та інші документи, що надають велику роль саме голосу національних спільнот на суспільному мовнику.

"Суспільні мовники в усьому світі намагаються інтегрувати різні національні верстви, групи й покоління, включно з меншинами, в єдину спільноту, забезпечуючи при цьому повагу до різних ідентичностей і потреб", – зазначила Галина Смірнова.

Водночас пані Смірнова наголосила: "Усі медійні потреби національних спільнот просто неможливо забезпечити на суспільному мовнику. Тому дуже важливим інститутом є мовлення громад, яке тільки починає розвиватися в Україні і має великі перспективи. І саме мовлення громад разом із комерційними та суспільними медіями є дуже важливим елементом демократії і свободи слова".

Також під час обговорення профільний експерт Ради Європи Джоан Барата Мір зосередив увагу на міжнародній та національній нормативній базі, котру слід враховувати у процесі розробки концепції мовлення національних спільнот. Серед іншого, він зауважив, що Закон "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" передбачає для суспільного мовника місію консолідації українського суспільства, зміцнення статусу української мови та культури, а також сприяння розвитку мов і культур національних меншин. "Суспільне мовлення відіграє фундаментальну роль серед інших інструментів для збереження і сприяння присутності та використання мов національних меншин у сфері ЗМІ. Програми для національних меншин і програми національних меншин є частиною місії суспільного мовлення", – наголосив Джоан Барат Мір.

Після цього член правління ПАТ "НСТУ" Роман Вінтонів детально презентував проект Концепції мовлення національних спільнот. На початку він запевнив учасників обговорення, що висловлені раніше пропозиції та зауваги до Концепції уже були за можливості враховані. Зокрема, зважаючи на вже висловлені побажання, команда Суспільного послуговуватиметься в Концепції терміном "національні спільноти" замість "національні меншини".

"Мета сьогоднішньої зустрічі – отримати подальші зауваження, ідеї та пропозиції до Концепції від самих представників національних спільнот, щоб з їх урахуванням продовжити роботу над документом", – сказав Роман Вінтонів.

Також член правління окреслив специфіку роботи Суспільного, для якого розробляють Концепцію мовлення національних спільнот.

У структурі ПАТ "НСТУ" є різні платформи, котрі транслюють певний тип контенту. На телеканалі UA: ПЕРШИЙ переважає суспільно-політичний контент (новини, розслідування, ток-шоу, дебати), на UA: КУЛЬТУРА виходять різнопланові мистецькі, історичні, просвітницькі програми. Ще одна платформа – це радіо, що, своєю чергою, також має три канали, кожен із яких зосереджений на власному типі контенту – суспільно-політичному, розважально-молодіжного та культурного спрямування. Окрім цього, у структурі компанії є регіональні мовники, котрі виробляють контент, цікавий для місцевої спільноти. Усе мовлення Суспільного розподілено за чотирма напрямами – інформаційний, суспільно-політичний, розважальний і просвітницький. За кожен із цих напрямів відповідає генеральний продюсер. Регіональні філії на зараз сфокусовані на виробництві 3,5 годин власного контенту – ранкового шоу, новин і щоденної суспільно-політичної програми. Проте це не означає, що інші програми зникнуть, навпаки їх планують вироблятимуть на аутсорсі. Але працівники регіональних редакцій, котрі нині відповідають за програми для національних спільнот, і надалі залишатимуться в штаті філій.

За словами Романа Вінтоніва, проект "Концепції мовлення нацспільнот" передбачає трансляцію на Суспільному двох типів програм. Перший – це програми мовами національних спільнот, завдання яких інтегрувати національні громади в загальноукраїнський інформаційний контекст, належним чином інформуючи їх про актуальні події в Україні та закордоном рідною мовою. Ці програми забезпечать реалізацію основних прав представників різних національних спільнот, які гарантує Конституція України і низка законів державного та міжнародного рівня. Другий тип – це програми про національні спільноти, які відкриватимуть мешканцям України все різноманіття етнічних груп, що проживають на теренах держави.

"Потрібно, щоб представники національних спільнот чули свою мову з радіо, телевізора, читали новини й інформацію своєю мовою з діджитал-платформ. І Суспільне це буде робити", – наголосив Роман Вінтонів.

Водночас він нагадав про фінансові обмеження, в умовах яких зараз вимушена працювати компанія. Він запевнив, що нинішній стан справ не позначиться на обсязі контенту, котрий виробляють регіональні редакції мовами національних спільнот зараз. Утім, для подальшого розвитку і створення нових програм НСТУ змушене шукати додаткові кошти й залучати до співпраці грантодавців, адже грошей на розвиток Суспільного теперішнє фінансування з бюджету не передбачає.

З презентацією зауважень і побажань, отриманих до першого проекту концепції, виступила членкиня Наглядової Ради ПАТ "НСТУ" Дарія Карякіна. Саме вона комунікувала з національними спільнотами, громадськими організаціями та міжнародними експертами, щоб систематизувати їхні пропозиції до проекту Концепції.

"Я намагалася максимально розповсюдити Концепцію серед представників громадських організацій, серед профільних державних органів, надала її для розгляду міжнародним експертам і міжнародним організаціям. Як наслідок, ми отримали 40 групових та індивідуальних пропозицій до тексту документа. Основні зауваження і питання, які турбують представників національних спільнот, – це структура самої Концепції, механізми її реалізації, обсяг фінансування мовлення нацспільнот, а також низка часткових пропозицій щодо роботи регіональних редакцій та забезпечення прав національних спільнот", – пояснила Дарія Карякіна.

Після загальної частини заходу присутні розділилися на три групи, щоб продовжити детальне обговорення окремих питань концепції. Вели таке обговорення незалежні модератори – головний експерт групи РПР-медіа Ігор Розкладай, журналістка і правозахисниця Коаліції з протидії дискримінації Ольга Веснянка та незалежна медіаекспертка Діана Дуцик.

Під час групових обговорень основну увагу зосередили на програмах про національні спільноти та програмах мовами нацспільнот. Зокрема, висловилися про те, що саме національні спільноти хочуть розповідати про себе українському суспільству, обговорили ідею створення Центру мовлення національних спільнот, а також визначали, які програми суспільно-політичного, розважального та просвітницького напрямів нацспільноти хочуть бачити в ефірі Суспільного.

Кожен із присутніх представників національних спільнот виступив зі своїми зауваженнями та коментарями. Також учасники робочих груп заповнювали анкети-опитувальники, де зазначали інші свої пропозиції до тексту Концепції.

Насамкінець учасники зібралися для презентації та обговорення напрацювань усіх трьох робочих груп разом.

Найбільше дискусій викликали потреба створення єдиного центру мовлення про національні спільноти, а також титрування українською мовою контенту, що виробляється мовами національних спільнот. Тим часом одностайною виявилась позиція учасників щодо потреби мати регулярні новини регіонального рівня мовами національних спільнот.

Щодо титрування, дехто висловлювався проти, оскільки це трудоємний процес, який потребує залучення додаткового фахівця для перекладу і накладання титрів. Однак більшість присутніх згодні, щоб програми мовами спільнот мали українські титри, адже тоді представники інших громад розумітимуть про що йдеться в програмі і таким чином відбуватиметься консолідація суспільства в інформаційному просторі.

Вікторія Лясовська-Щур, голова ГО "Житомирська обласна Спілка поляків України" зазначила: "Я підтримую титрування українською, бо тоді всі глядачі розумітимуть про що йдеться в програмі, а самі програми можна буде показувати на національному рівні, не лише в нашому регіоні. Звісно, польську мову майже всі розуміють і без титрів, проте є мови, менш схожі на українську, тож є сенс і потреба титрувати".

Габріела Бровді, завідувачка редакції програм словацькою мовою Закарпатської філії НСТУ зазначила, що мала побоювання щодо майбутнього програм мовою національних спільнот, проте сьогоднішня зустріч їх повністю розвіяла: "Багато казали про мовлення про національні меншини і мало про мовлення мовами нацменшин. Ми зрозуміли так, що програми мовами нацменшин зникнуть. А буде лише титрування. Тепер ми бачимо що це зовсім не так".

Щодо створення центру мовлення про національні спільноти думки розділились, оскільки на початку не всі присутні розуміли механізм функціонування і завдання такого центру. Врешті учасники погодились, що у разі, якщо суспільний мовник вирішить створити центр, то його функція має бути координаційною, він також повинен допомагати створювати й поширювати програми національних спільнот на національному, всеукраїнському рівні.

Світлана Цех, членкиня президії Ради німців України сказала: "Усі громадяни України мають знати один про одного. Тому ми б хотіли отримувати більше інформації з усіх регіонів, а ще щоб і вони знали про нас і наше життя тут, у Києві".

Пані Цех також подякувала команді Суспільного за проведення такої дискусії і врахування думок національних спільнот у роботі над концепцією.

Підсумовуючи все почуте, голова Наглядової Ради ПАТ "НСТУ" Тетяна Лебедєва зазначила, що під час обговорення прозвучало чимало конкретних пропозицій, які одразу буде легко врахувати у тексті Концепції. Однак, є немало й взаємовиключних думок та пропозицій від різних спільнот. Тож одне з важливих завдань, яке постало перед командою Суспільного, – пошук компромісу.

"Ми вислухали всі позиції. Багато з ідей можна просто зараз брати і робити. Проте сьогодні прозвучало і багато взаємовиключних думок та зауважень, тому ми всі бачимо, що потрібно шукати компроміси. Я вдячна усім представникам національних спільнот за участь у роботі над Концепцією і нашу конструктивну співпрацю сьогодні. З боку Наглядової Ради можу запевнити, що ми будемо дуже пильно слідкувати за подальшою роботою над документом і потім уже за його втіленням у життя", – сказала Тетяна Лебедєва.

Нагадаємо, публічне обговорення стало ще одним етапом на шляху до ухвалення документу – Концепція мовлення національних спільнот. Після урахування зауважень та пропозицій учасників обговорення, буде розроблено другу редакцію документа, яку ще раз винесуть до публічного перегляду та дискусії. Тільки після усіх етапів обговорення і внесення змін документ буде прийнято та затверджено.


Читайте також